Ян Лєхонь

Ян Лєхонь (пол. Jan Lechoń псевдонім; справжнє ім'я — Лєшек Юзеф Серафінович, пол. Leszek Józef Serafinowicz; 13 березня 1899, Варшава, Царство Польське, Російська імперія8 червня 1956, Нью-Йорк, США) — польський поет, літературний і театральний критик, дипломат.

Ян Лєхонь
Jan Lechoń
Ян Лєхонь
Ім'я при народженні Лєшек Юзеф Серафінович
Псевдо Jan Lechoń
Народився 13 березня 1899(1899-03-13)
Варшава
Помер 8 червня 1956(1956-06-08) (57 років)
Нью-Йорк
·падінняd
Країна  Російська імперія
 Польська Республіка
Національність поляк
Діяльність поет, дипломат
Мова творів польська
Роки активності з 1912
Жанр поезія
Magnum opus Q11735902?
Членство Польський PEN Clubd і Związek Zawodowy Literatów Polskichd
Нагороди

 Ян Лєхонь у Вікісховищі

Біографія

Був одним з трьох синів у родині варшавських інтелігентів — Владислава Серафіновіча і Марії Нєвенґловської. Писати вірші почав змалку: ще навчаючись у класичній школі ім. Еміліана Конопчинського, він мав славу шкільного поета. У 1912 році вийшла його дебютна поетична збірка "На золотому полі". Після школи він вивчав полоністику у Варшавському університеті (1916-1918). Редагує журнал "Pro arte et studio", потім — його наступника, журнал "Pro arte", де друкує свої вірші і критичні статті. Один із творців літературно-артистичного кабаре "Pikador" (1918), а також був одним із засновників і активних учасників поетичної групи «Скамандр» (пол. Skamander), метою якої був відхід від романтичної традиції. Але творчість Яна Лєхоня, незважаючи на декларації, має виразний романтичний характер.

У 1921 році після невдалої спроби самогубства, лікувався у різних лікарнях і санаторіях. У 1926-1929 рр. — редактор сатиричного видання Cyrulik Warszawski; 1929 рік — секретар журналу "Пам'ятник Варшавський" (Pamiętnik warszawski).

1930-1939 рр. — перебуває в Парижі, працює на посаді аташе у справах культури при польській амбасаді. Після поразки Франції у 1940 році, виїхав через Іспанію і Португалію до Бразилії. У 1941 році виїжджає до США і оселяється В Нью-Йорку, де провадить активну суспільну діяльність. Був співзасновником Польського Інституту Науки і Мистецтва в США. Постійно співпрацював з лондонським виданням «Польські політичні і літературні відомості».

8 червня 1956 р. покінчив життя самогубством, викинувшись з 12 поверху готелю Hudson Hutson. Причиною його смерті називають, з одного боку, глибоку депресію через панування комуністів у Польщі, з іншого — цькування за його нетрадиційну орієнтацію.

У 1991 році його прах було перепоховано у родинному склепі в Лясках, поряд з батьком і матір'ю.

Переклади українською мовою

Окремі вірші Яна Лехоня українською мовою переклали Юрій Бедрик та Ігор Бурковський (Всесвіт. - 1999.- N9-10).

Творчість

  • "На золотому полі" (Na złotym polu), Варшава, 1912.
  • "Різними стежками" (Po różnych ścieżkach), Варшава, 1914.
  • Драматичний ноктюрн "В королівсьому палаці" (W pałacu królewskim), Варшава, 1916.
  • Королівсько-польське кабаре 1917-1918 (Królewsko-polski kabaret 1917-1918), Варшава, 1918.
  • «Кармазинова поема» (Karmazynowy poemat), Варшава, Краків, 1920.
  • «Бабинська Річ Посполита. Історичні думи» (Rzeczpospolita babińska. Śpiewy historyczne), Варшава, 1920.
  • «Срібне і чорне» (Srebrne i czarne), Варшава, 1924.
  • «Про польську літературу»(O literaturze polskiej), Лондон, 1942.
  • «Лютня на соловейку» (Lutnia a bekwarku), Лондон, 1942.
  • «Арія з курантом» (Aria z kurantem), Нью-Йорк, 1945.
  • Зібрання творчості 1916-1953, Лондон, 1954.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.