Ян Станіслав Тарновський
Ян Станіслав Спитек Тарновський[2][3] гербу Леліва (1514 — 6 квітня 1568, Хробеж[1]) — польський шляхтич, військовик та урядник Королівства Польського.
| Ян Станіслав Спитек Тарновський | |
|---|---|
| Jan Stanisław Spytek Tarnowski | |
 Надгробок С. С. Тарновського | |
| Народився | 1514 |
| Помер |
6 квітня 1568 Хробеж[1] |
| Поховання | Хробезький костел |
| Підданство | Королівство Польське |
| Діяльність | військовик та урядник |
| Суспільний стан | шляхтич |
| Посада | мечник коронний, великий підскарбій коронний, староста кшешувський, остшешувський, пйотркувський, сєрадзький |
| Рід | Тарновські |
| Батько | Ян Спитек Тарновський |
| Мати | Ельжбета Шидловецька |
| Родичі | Миколай Гербурт, Станіслав Вольський (зяті) |
| У шлюбі з | Барбара Джевіцька |
| Діти | Станіслав, Барбара, Катажина, Кристина, Анна, Беата Ельжбета, Ельжбета (Зофія) |
 Герб Герб Леліва | |
Життєпис
Народився у жовтні 1514 році.[2] Батько — Ян Спитек Тарновський, матір — дружина батька Ельжбета Шидловецька.[4]
Посади (уряди): мечник коронний (з 1537), великий підскарбій коронний (з 1561), сандомирський воєвода (1561—1562,[2][5]), завихостський каштелян (1547—1548), староста кшешувський, остшешувський, пйотркувський, сєрадзький.[2]
Помер 6 квітня[2] 1568 року в селі Хробеж (за давнішими даними, помер у Кракові[6]), де й був похований у місцевому костелі.[7][2] Дружина сприяла виготовленню та встановленню йому ренесансного надгробку в костелі,[6] який зберігся до наших днів. Авторство надгробка приписують Янові Міхаловичу.[8]
Сім'я
Дружина — Барбара Джевіцька (пол. Barbara Drzewicka, померла пізніше чоловіка[9]) гербу Цьолек, яка 1537 року зреклась прав на всі свої батьківські та материнські маєтності, окрім Ботужина (пол. Boturzyn) на користь братів.[10] Діти:
- Станіслав — буський староста
- Барбара — дружина Станіслава Вольського з Підгаєць, надвірного коронного маршалка, сандомирського каштеляна[11]
- Катажина — дружина Флоріяна Носковського, цеханувського старости
- Кристина — дружина Ліпніцького
- Анна — дружина львівського старости,[11] галицького і перемиського каштеляна Миколая Гербурта[12][13]
- Беата Ельжбета — дружина Бальцера Лютомірського, старости серадзького і лежайського
- Ельжбета (Зофія) — дружина Пйотра Пеньонжка з Кружлови.[11]
Примітки
- за давнішими даними — Краків
- Jan Stanisław Spytek hr. Tarnowski z Tarnowa h. Leliwa (ID: 7.609.262).
- Каспер Несецький називає його Ян Станіслав → Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 332; або просто Станіслав Тарновський → Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 331; Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 2. — S. 102.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 330—331.
- попередник з 1555-го Спитек Вавжинець Йордан → Kamiński A. Jordan Spytek Wawrzyniec z Zakliczyna h. Trąby (1518—1568) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1990 (репрінт). — T. 11. — S. 282. (пол.)
- Chroberz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 644. (пол.) — S. 644.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 331.
- Mleczek J. Jan Michałowicz z Urzędowa, mistrz polskiego renesansu // Głos Ziemi Urzędowskiej. — 2002.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 102. (пол.)
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1902. — Cz. 1. — T. 5. — S. 55. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 4. — S. 332.
- Tarnowscy (02) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Żelewski Roman вказав, що мала бути його дружиною → Żelewski R. Herburt Mikołaj h. własnego (рo 1524—1593) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. — T. IX/3. — Zeszyt 42. — S. 448.
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 331—332. (пол.)