Сандомирське воєводство (до 1795)

Сандоми́рське воєво́дство (лат. Palatinatus Sandomirensis, пол. Województwo sandomierskie) — адміністративно-територіальна одиниця Королівства Польського та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало з 14 століття до 1795 року. Створене на основі земель Сандомирського князівства. Входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Малопольща. Розташовувалося в південно-західній частині Речі Посполитої, на заході Малопольщі. Головне місто — Сандомир. Очолювалося сандомирськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у містечку Опатов. Мало представництво із 2 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. Складалося з 7 повітів. Станом на 1791 рік площа воєводства становила &&&&&&&&&&025726.076000025 726,76 км²[1]. Населення в 1790 році нараховувало &&&&&&&&&0381623.&&&&00381 623 осіб. Ліквідоване 1795 року під час третього поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу краю Західна Галичина Австрійської монархії.

Сандомирське воєводство
пол. Województwo sandomierskie
Герб
Адм. центр	Сандомир
Країна	Корона Королівства Польського
Регіон	Малопольська провінція Королівство Польське
Межує з: сусідні адмінодиниці Мазовецьке воєводство (1529—1795), Равське воєводство, Ленчицьке воєводство, Серадзьке воєводство, Краківське воєводство (до 1795), Руське воєводство, Люблінське воєводство (1474—1795) ?
Населення
- повне
Площа
- повна	23 860 км²
Дата ліквідації	1795
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сандомирське воєводство