Яренськ

Населення — 4,1 тис. осіб (станом на 1 січня 2005 року).

Село розташоване поблизу впадіння р. Яренги в Вичегду, на відстані 22 км від найближчої залізничної станції і у відлеглості за 1011 км від обласного центру м. Архангельська (залізницею).

Село назване на честь річки Яренга, а цей гідронім, в свою чергу, походить від комі-зирянського «яран» — оленяр (так само комі називають ненців).

Перша згадка «Єренського городка (містечка)» датується 1384 роком (т.зв. Вичегодсько-Вимський літопис). Поселення було розташоване на річці Вичегда, природному північному шляху на Урал, що сприяло його розвитку.

За указом російського царя Петра I від 1708 року, уся імперія поділялась на 8 губерній, і Яренськ увійшов до складу Сибірської губернії.

5 лютого 1780 року указом імператриці Катерини II з-поміж великого числа інших поселень Яренськ отримав статус повітового містечка з присвоєнням йому герба.

Впродовж багатьох століть Яренськ був осередком обсяжного Яренського повіту Вологодської губернії, що обіймав більшу частину сучасної Республіки Комі.

Яренськ у Російській імперії традиційно відігравав роль місця політичних заслань, в т.ч. і українців. Ця ганебна практика тривала і за СРСР — в 1920—60-і рр. Яренськ та його околиці правили за місце заслання розкуркулених селян і націоналістів (т.зв. спецпереселенці), переважно з України (так у 1931 р. кожна п'ята дитина в навчальних класах Яренська була українською[1]).

В 1920-х рр. XX ст. почалось реформування адміністративно-територіального устрою СРСР і на землях Яренського повіту було створено Ленський район, що спочатку ввійшов до Вологодської губернії і трохи згодом до складу Архангельської області. В результаті Яренськ втратив статус міста, лишившись селищем—районним центрои.

• yarensk.narod.ru, сайт, присвячений Яренську (рос.)
• Угрюмова Ю. Спецпереселенці Ленського району в 1930—1940 рр. у споминах очевидців, Архангельск, 2001 (рос.)