Ярилгач (озеро)

Ярилгач або Сасик або Карлавське (рос. Ярылгач, крим. Yarılğaç, Ярилг'ач) — 4-те за площею озеро Чорноморського району і 5-те — Тарханкутського півострова, розташоване на заході центральної частини Чорноморського району. Площа водного дзеркала — 1.6 км². Тип загальної мінералізації - гірко-солоне. Походження — лиманне. Група гідрологічного режиму — безстічне.

Ярилгач
45°33′40″ пн. ш. 32°51′01″ сх. д.
Розташування
Країна  Україна і  Росія
Регіон Автономна Республіка Крим
Республіка Крим
Розташування Чорноморський район, Крим
Прибережні країни  Україна
Геологічні дані
Тип солоне
Група озер Тарханкутська група озер
Розміри
Площа поверхні 1,6  км²
Глибина середня 0,2  м
Глибина макс. 0,45  м
Довжина 2,3  км
Ширина 1,6  км
Вода
Басейн
Інше
Міста та поселення Чорноморське
Код ДВР Росії 21010000111106300000340
Ярилгач (озеро) (Автономна Республіка Крим)

Географія

Входить до Тарханкутської групу озер. Ярилгач являє собою невелике грязе-солоне озеро, розташоване в центральній частині Чорноморського району Криму. Довжина — 2.3 км. Ширина: середня — 1.6 км, найбільша — 4.1 км. Глибина: середня — 0.2 м, найбільша — 0.45 м. Висота над рівнем моря — 0.4 м. Озеро використовується для рекреації.

Разом з озерами Джарилгач і Панське входить до групи озер, прилеглих до Ярилгачської бухти. Від Ярилгацької бухти озеро відділене перешийком (піщаним пересипом) (де розташована дорога Т-01-07), а від озера Джарилгач — перешийком (де розташована дорога Міжводне-Красна Поляна). Утворилося в результаті затоплення морем пригирлових частин балок і відмежовування їх від моря піщано-черепашковими пересипами. Пересип озера до теперішнього часу геологічно повністю не склався, збереглися пониження, які проривають під час штормів у морі[1].

Рівень води в залежності від сезону значно коливається: навесні та восени він збільшується за рахунок вод Ярилгацької бухти, які потрапляють під час розливів і штормів, іноді перекриваючи автомобільне сполучення з районним селищним центром Чорноморське дорогою ' 'Т-01-07; влітку рівень часто падає до критичного рівня через дуже посушливу ​​погоду в липні і серпні.

Середньорічна кількість опадів — менше 350 мм. Основне джерело — поверхневі і підземні води Причорноморського артезіанського басейну.

Рекреація

Дно озера вкрите шаром високомінералізованої грязі шаром від 5 до 35 см. Крім грязей на дні озера, грязі також розташовані в резервуарі, що на захід від озера (через насипну дорогу).

Мулові сульфатові грязі озера постановою Кабінету міністрів України від 11.12.1996 р., № 1499; ДСТУ 878-93 віднесені до лікувальних. Воду місцеві мешканці використовують у лікувальних цілях.

На думку Кримської республіканської асоціації «Екологія і світ», рекреаційний ресурс озера — лікувальні грязі знищуються під дією безконтрольного масового використання. Фахівці асоціації вважають, що використання ресурсу має проходити під контролем Міністерства охорони здоров'я та санітарних служб Криму[2].

Примітки
  1. Матеріали до археологічної карти Криму (випуск 2). Т. Н. Смекалова. Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 21 червня 2014.
  2. Курортники НИЩАТЬ ЛІКУВАЛЬНЕ ОЗЕРО ДЖАРИЛГАЧ. Архів оригіналу за 4 листопада 2012. Процитовано 21 червня 2014.

Джерела і посилання
  1. ДНВП Картографія. Атлас Криму, 2004 р.
  2. ДНВП Картографія. Атлас Географії України, 2003 р.
  3. На сайті Рескомводгоспу АРК
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.