Ярославський повіт (Російська імперія)

Повіт розташовувався в південно-східній частині Ярославської губернії. На півночі повіт межував з Даниловським повітом, на північному заході — з Романово-Борисоглібським, на заході — з Углицьким, на півдні — з Ростовським повітом, а на сході — з Костромською і Володимирською губернією.

Площа повіту, без значних внутрішніх вод, має 2 998 квадратних верст (312 480 десятин). Волга ділила повіт на дві частини, з яких велика південна перебувала праворуч, а північна менша — по ліву. Південна частина в свою чергу поділялася рікою Которослєю на дві рівні частини, східну і західну.

У 1926 році площа повіту становила 5685 км[1] .

Ярославський повіт був утворений в 1777 році в складі Ярославського намісництва. У 1796 році намісництво було перетворено в Ярославську губернію.

Постановою президії ВЦВК від 14 листопада 1923 року до Ярославського повіту приєднані велика частина скасованого Тутаєвського повіту і південна частина Даниловського повіту, затверджено новий розподіл на 14 укрупнених волостей.

У 1929 році Ярославський повіт був ліквідований, його територія увійшла до Ярославського округу Іванівської промислової області .

За переписом 1897 року в повіті було 208 031 жителів[2] в тому числі в місті Ярославль — 71 616 жителів.

За даними перепису населення 1926 року[1] Ярославський повіт включав 2643 населених пункти з населенням 380 965 чоловік.

Ярославський повіт в сучасній сітці районів

У 1862 році в Ярославському повіті було 19 волостей[3]: Бурмакінськаь, Велікосільська, Городищенська, Іллінська, Красносільська, Кузмодем'янська, Курбська, Медягінська, Микольська, Норська, Плещиївська, Полтевська, Путятинська, Сереновська, Спаська, Спаська, Стогінська, Троїцька, Шопшінська.

У 1890 році до складу повіту входило 18 волостей[4]

У 1913 році в повіті також було 18 волостей[5].

У 1923 році в повіті було 14 укрупнених волостей[6]:

• Борисоглібська — м. Тутаєв (Борисоглібська сторона),
• Боровська — д. Бор ,
• Бурмакінська — с. Бурмакине ,
• Велікосільска — с. Велике ,
• Вятская — с. Вятське ,
• Гаврилов-Ямська — с. Гаврилов-Ям ,
• Давидковська — с. Давидкове,
• Дієва-Городищенська — с. Дієве-Городище,
• Іллінська — с. Иллінське,
• Курбська — с. Курба,
• Норська — с. Норське,
• Тверіцька — м. Ярославль (Тверіцька слобода),
• Тутаєвська — м. Тутаєв (Романівська сторона),
• Ярославська — м. Ярославль (Закоторосльна частина).

Найбільші населені пункти за переписом населення 1897 р[7], жит .:

• г. Ярославль — 71 616
• с. Велике — 4535
• Норська фабрика — 2134
• с. Гаврилов-Ям — 2094
• Норський посад — 1063
• с. Курба — 1034
• с. Норське — 998

• Ширяев С. О. Ярославль // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
• Ширяев С. О. Ярославская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

• Ярославский уезд