Владислав I Герман

Владисла́в I Ге́рман (пол. Władysław I Herman; 1043(1043) 4 червня 1102) князь Польщі (10791102). Представник династії П'ястів.

Владислав I Герман
Владислав I Герман
Князь Польщі
1079  1102
Попередник: Болеслав II Сміливий
Наступник: Збіґнєв
 
Народження: бл.1043
Польща
Смерть: 4 червня 1102(1102-06-04)
Плоцьк
Поховання: Плоцький кафедральний собор, Плоцьк, Польща
Країна: Польща
Рід: П'ясти
Батько: Казимир I Відновитель
Мати: Добронега Володимирівна
Шлюб: Преслава Правдич
Діти: Збіґнєв, Болеслав, Софія, Аґнешка, Аделаїда

 Медіафайли у Вікісховищі

Син князя Казимира І й руської князівни Добронеги, доньки Великого князя Київського Володимира Святославича. Канонізований у Польській православній церкві.

Біографія

Володар Мазовії

Походив із династії П'ястів, по материнський лінії з династії Святославичів. Син Казимира I Відновителя та княжни Добронеги, доньки Великого князя Київського Володимира I Великого.

Після смерті батька у 1058 році отримав в керування Мазовію, зробивши своїм головним містом Плоцьк. Не виявив значних державницьких здібностей. Під час повстання 1079 року польських магнатів проти його брата Болеслава II Сміливого Владислав Герман перейшов на бік бунтівників й зрештою очолив боротьбу проти брата.

Король Польщі

Після вигнання Болеслава II з країни у 1079 році Владислав Герман стає володарем Польщі. Втім зрікається королівського титулу й оголошує себе князем. Із самого початку замало цікавився політичними справами, передавши значні повноваження воєводі Сецеху, який з цього моменту в значній мірі впливав на польську внутрішню та зовнішню політику. Головними завданнями князь Польщі та Сецех для себе вбачали у замиренні із сусідами та приборканні місцевих магнатів. З цією метою було укладені мирні договори із Чеським князівством (1081) та Священною Римською імперією (1088). Згідно з цими угодами було визнано володарювання Польщі у Сілезії (як посаг за доньку богемського короля), а князь Польщі став васалом імперії. Також Польща була вимушена уступити Червенські городи Київській Русі. Водночас були здійснені спроби обмежити вплив аристократії.

Проте вплив та вага центральної влади ослабнули. У 1089-1090 роках тривала боротьба у Померанії, де спалахнуло повстання. Зрештою польські війська зазнали поразки, Владислав Герман визнав незалежність цієї області. У 1091 році виник новий заколот на підтримку одного з синів князя Польщі Болеслава. Втім Сецеху вдалося його придушити. У 1092 році повстав інший син Збігнєв. Йому вдалося захопити Вроцлав й значну частину Сілезії. Проте у 1093 році Сецех розбив Збігнєва й запроторив того до в'язниці. До 1097 року Владислав I Герман спокійно керувати країною при підтримці Сецеха. Але у 1097 році під тиском магнатів змушений був випустити сина Збігнєва. Разом з іншим сином Болеславом спрямував на підкорення Померанії. Втім вони розвернули війська проти батька. Зрештою Владислав зазнав поразки й вимушений був погодитися на угоду із синами. Згідної неї, Збігнєв ставав князем Великої Польщі, а Болеслав — Сілезії, Владислав I Герман залишався верховним володарем та військовим очільником, лише він міг вирішувати питання зовнішньої політики. У 1098-1099 роках спалахнуло нове повстання синів Владислава, якого знову було розбито. Цього разу Збігнєв отримав частину Великої Польщі, Куявію, Серадзію, Ленчин, а Болеслав Малу Польщу з Краковом. У Владислава Германа залишилася Мазовія та титул. Воєводу Сецеха було скинуто з посади та осліплено.

Помер Владислав I Герман 4 червня 1102 року у Плоцьку. Був похований в кафедральному соборі Плоцька.

Сім'я

1. Дружина — Преслава Правдич (?-?). Діти:

  • Збігнєв (1070—1112), польський князь (з 1092 г.)

2. Дружина Юдіт Богемська (1056—1086), донька Вратислава II, князя та короля Богемії. Діти:

  • Болеслав (1086—1138), князь Польщі з 1107 до 1138 року.

3. Дружина — Юдита Швабська (1047—1092), донька Генріха III Чорного, імператора Священної Римської імперії.

Діти:

Родовід

Владислав I веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських Володимира Великого та Святослава Хороброго.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Болеслав I, польський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Мешко II, польський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Емільда, лужицька князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Казимир I, польський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Еццо, лотаринзький пфальцграф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Рикса, лотаринзька графиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Матильда
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Владислав I, польський князь
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Святослав, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Володимир, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Малуша
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Добронега, київська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Анна, візантійська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Войтович 2000.

Джерела та література

Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). — Львів : Інститут українознавства, 2000.

  • (пол.) Lukowski & Zawadzki, A Concise History of Poland, 2001

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Владислав I Герман

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.