Яскір (Відьмак)

Яскі́р (пол. Jaskier) або Люби́сток, він же Юліан Альфред Панкрац, віконт де Леттенхоф (Julian Alfred Pankratz, wicehrabia de Lettenhove) — мандрівний бард, персонаж циклу «Відьмак» Анджея Сапковського. Найкращий друг і незмінний супутник Ґеральта з Рівії. Образ Яскіра відрізняється на тлі більшості бардів, трубадурів та менестрелів сучасного фентезі відносною реалістичністю[1].

Яскір
пол. Jaskier
Поява Відьмак, Відьмак, Відьмак, Відьмак, Відьмак, Піввіку поезії потому, Край світуd, Останнє бажання, Голос розумуd, Межа можливогоd, Вічний Вогоньd, Трохи жертовностіd, Щось більшеd, Кров ельфів, Час погорди, Хрещення вогнем, Вежа Ластівки, Володарка Озера, Сезон бур і Дорога без вороття
Виконавець Збігнєв Замаховський, Джоуї Бейтей, Jacek Kopczyńskid, John Schwabd і Сергій Бурунов
Інформація
Стать чол
Рід занять бард
Громадянство  Реданіяd

Професія

Яскір — автор численних балад і віршів. У багатьох своїх творах він оповідає про пригоди Ґеральта, завдяки чому відьмак досить відомий, фактично будучи найвідомішим відьмаком Півночі. Більш-менш повно читачам стають відомі лише уривки з мемуарів «Пів століття поезії» (пол. Pół wieku poezji), які Яскір почав писати після дезертирства Ґеральта з ривської армії. Очевидно, ці мемуари — одні з небагатьох, що пережили льодовиковий період пам'яток літератури сіверян.[2]

Зовнішність, характер і вік
Яскір у виконанні Збігнєва Замаховського

Яскір являє собою повну протилежність і яскравий контраст головному героєві — він балакучий і дуже волелюбний. Талановитий і цікавий, але в той же час вельми легковажний, внаслідок чого часто потрапляє в неприємності, нерідко вплутуючи в них і Ґеральта, вимушеного витягувати друга звідти, оскільки в бою Яскір безпорадний, хоча деколи про це забуває, намагаючись допомогти Ґеральту. Тим не менш, він не поступається Ґеральту в знанні життя і часто виявляється мудрішим відьмака. Незважаючи на безладність, Яскір як виявилося, шпигував мало не на всіх царів півночі, однак незважаючи на погрози Дійкстри не дав тому зловити відьмака і ризикуючи карою, допомагав ловити Ґеральту Ріенса в обхід Дійкстри.[2].

У книгах фактично відсутній опис зовнішності Яскіра — згадується лише «фантазійна шапочка» і ельфійська лютня. Це, мабуть, пов'язано з тим, що дія книг розгортається впродовж майже двадцяти років. Навіть справжнє ім'я Яскіра Ґеральт дізнається випадково — коли того впізнали туссенські лицарі. Ґеральт за цей час не змінюється — а Яскір змушений був би значно змінитися. Тому створюється враження, що у Яскіра немає віку. Дійкстра так висловлюється про Яскіра:

Мені відомо, що тобі біля сорока, ти виглядаєш на тридцять, думаєш, ніби тобі не набагато більше двадцяти, а робиш так, нібито тобі лише десять.
Оригінальний текст (пол.)
Wiadomym jest mi, że masz lat blisko czterdzieści, wyglądasz na blisko trzydzieści, wyobrażasz sobie, że masz nieco ponad dwadzieścia, a postępujesz tak, jakbyś miał niecałe dziesięć.

— Кров ельфів, глава 5


Персонаж поза книгою

У серіалах

У фільмі і серіалі 2001 року «Відьмак» Яскіра зіграв Збігнєв Замаховський (Zbigniew Zamachowski). Персонаж у фільмі не всіма був сприйнятий добре, як і сам фільм[3]. Відомий ловелас і бард Яскір був представлений у вигляді веселого товстуна, але акторська гра Замаховського наблизила персонаж до «книжкового» Яскіра.[4].

В американському серіалі, перший сезон якого вийшов на екрани в кінці 2019 року, Яскіра зіграв Джої Беті. Цей персонаж вперше з'являється у другому епізоді, «Чотири марки»

У комп'ютерній грі «Відьмак»

У 2007 році світ побачила гра «Відьмак». Яскір без шапочки, але в цілому повністю відповідає критеріям свого книжкового прототипу. Яскір прославився не стільки музичним даром, скільки любовними пригодами і безупинним потягом до жіночої статі[5].

У масовій культурі

Яскір — один з головних героїв рок-опери групи «ESSE» — «Дорога без повернення» і фільму-мюзиклу знятого на її основі[6]. Незважаючи на заявлену професію-бард, в опері Яскір не співає, але «балагурством жодного разу не поступається своєму книжковому образу»[7].

Від особи барда Яскіра ведеться оповідь у пісні Тем Грінхілл «Незаспівана балада Яскіра», присвячена подіям, що відбуваються в оповіданні «Трохи жертовності» з книги «Меч Призначення».

Примітки
  1. Александр Львович.  // Мир фантастики. — февраль 2007. — № 42.
  2. Описание персонажа на Российском официальном сайте А. Сапковского
  3. Сергей Дяченко. Ведьмак Ґеральт в жизни и в кино (статья в журнале Если (журнал) № 9 2002), стр. 74-76
  4. Рецензия на сериал «Ведьмак» на официальном сайте А. Сапковского
  5. Официальный Российский сайт игры «Ведьмак»
  6. Рецензия Анастасии Деминой на фильм-мюзикл «Дорога без возврата» на официальном сайте А. Сапковского
  7. Рецензия Анны Щетиной на сценическую видеоверсию рок-оперы «Дорога без возврата»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.