Яструбине

Яструби́не село в Україні, в Сумському районі Сумської області, центр Яструбинської сільської ради. Населення становить 1165 осіб.

село Яструбине
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Сумський район
Рада Яструбинська сільська рада
Код КАТОТТГ UA59080150250030821
Облікова картка Яструбине 
Основні дані
Засноване кінець XVII століття
Населення 1165
Поштовий індекс 42314
Телефонний код +380 542
Географічні дані
Географічні координати 51°08′30″ пн. ш. 34°38′11″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
166 м
Водойми р. Крига
Відстань до
районного центру
30 км
Відстань до
залізничної станції
33 км
Місцева влада
Адреса ради 42314, с. Яструбине, вул. Кооперативна, 2
Карта
Яструбине
Яструбине
Мапа

Географія

Село Яструбине знаходиться на березі річки Крига, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Бондарівщина. Навколо села багато дрібних річок та озер. На відстані 4 км проходить кордон з Росією.

Історія

Село Яструбине засноване наприкінці XVII століття. 1797 року селяни відмовилися відбувати панщину, за що їх було жорстоко покарано.

За даними на 1864 рік у власницькому селі Ястребенне Сумського повіту Харківської губернії мешкало 2559 осіб (1276 чоловічої статі та 1283 — жіночої), налічувалось 525 дворових господарств, існували православна церква та селітряний завод[1].

У 1905 році тут відбулися селянські виступи, для придушення яких були викликані війська.

Станом на 1914 рік село було центром окремої, Ястребенської волості, кількість мешканців зросла до 3537 осіб[2].

Радянська окупація розпочалась у грудні 1917 року.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[3].

Під час гітлерівської окупації в селі діяла підпільна патріотична група, якою керував комуніст Є. Л. Коропченко. На фронтах Великої Вітчизняної війни воювало 463 жителів села, 393 з них відзначені нагородами, 219 — загинули смертю хоробрих. На увічнення пам’яті полеглих воїнів-односельців та радянських воїнів-визволителів трудящі села встановили обеліск Слави, в селі також є пам'ятники партизанської слави.

За останні 35 років кількість населення скоротилася майже вдвічі: на 1973 рік Яструбене мало дворів — 731, населення — 2239 чоловік.

Адміністративний поділ

До 26 березня 1992 року село входило до складу Білопільського району, знаходячись за 30 км на схід від районного центру і за 33 км від залізничної станції Білопілля. Рішенням обласної ради було передане до складу Сумського району[4]. Є центром Яструбинської сільської ради.

На території села працюють клуб, лікарня та середня школа, де в 32 вчителі навчають 477 учнів (1973).

Економіка

За радянських часів у Яструбиному була розміщена центральна садиба колгоспу «Україна», за якою було закрінлено 6848 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 6299 га — орної землі. Виробничий напрям — вирощування зернових, технічних, овочевих культур і картоплі. В колгоспі розвинуте м’ясо-молочне тваринництво. За трудові досягнення 147 передовиків нагороджено орденами й медалями, в т. ч. орденом Леніна — голову колгоспу І. Ф. Приходька, комбайнера В. О. Охріменка, агронома І. С. Майбороду, орденом Жовтневої Революції — відзначений заступник голови колгоспу В. С. Рябець.[5]

Відомі люди

  • Охріменко Микола Іванович (1963—2017) — український військовик, молодший сержант ЗСУ, учасник російсько-української війни.
  • Темченко Іван Васильович — уродженець с. Яструбиного, розвідник 18-ї окремої гвардійської розвідроти 2-ї гвардійської Червонопрапорної стрілецької дивізії, якому за мужність і відвагу було присвоєно звання Герой Радянського Союзу (посмертно)

Див. також

Примітки

  1. рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3327)
  2. рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
  3. стор 152—153 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 травня 2015.
  4. Рішення обласної ради
  5. «Історія міст і сіл УРСР». Том 19 (Сумська область): Інститут історії Академії Наук УРСР. 1973. с. 163.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.