Ґала Ґалактіон
Ґала Ґалактіон, Ґриґоре Пішкулеску (рум. Gala Galaction, *16 квітня 1879 р., Дідешті (нині румунський жудець Телеорман в регіоні Волощина) — †8 березня 1961 р., м. Бухарест) — священик Православної церкви Румунії, теолог, письменник, есеїст, журналіст і громадський діяч. Академік Румунської Академії наук (1947). Депутат Великих Національних зборів Румунської Народної Республіки (1948-1952).
| Ґала Ґалактіон | |
|---|---|
| рум. Gala Galaction | |
 портрет Гала Галактіона, Нікола Тоніца, картина "Людина Нового світу", 1920 р. | |
| Основні відомості | |
| Народження |
16 квітня 1879 Дідешті (нині румунський жудець Телеорман в регіоні Волощина) |
| Країна: |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина Румунія |
| Альма-матер: | Бухарестський університет, Чернівецький університет |
| Конфесія: | Православна церква Румунії |
| Смерть: | 8 березня 1961 (81 рік) |
| Бухарест | |
| Місце поховання: |
:  |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | громадський діяч |
| Основні інтереси: | теологія |
| Значні роботи: |
Список
|
| Нагороди: |
 |
 Ґала Ґалактіон у Вікісховищі | |
Перший перекладач Біблії на сучасну румунську мову.
Життєпис
Народився в родині багатого селянина-орендаря, онук священика. У 1890-1898 навчався на богословському факультеті колегії Святого Сави в Бухаресті. Потім студіював філософію в Бухарестському університеті, отримав вчений ступінь з теології в Чернівецькому університеті.
Як учень Константина Доброджану-Ґеря, зазнав впливу марксизму.
У 1922 прийняв сан священика, а в 1926 став професором богослов'я і вивчення Нового Завіту училища богослов'я при Кишинівському університеті. Був його деканом в 1928-1930.
У 1936 був звинувачений у зв'язках з Комінтерном.
Після звільнення Румунії в 1944 виступав на захист миру, демократії й соціалізму. Всупереч духові часу, був пропагандистом терпимості у відношенні до єврейського меншини в Румунії.
Обирався в 1947 віце-президентом Спілки письменників Румунії, почесним членом Румунської Академії в 1948, а також був обраний на депутата парламенту Румунії (1946-1948).
Лауреат кількох премій Румунської Народної Республіки, нагороджений Орденом Праці I ступеня (1954).
Творчість
Ще в дитинстві долучився до румунського фольклору.
У студентські роки почав проявляти інтерес до літератури, деякий час перебував під впливом ідей Жозефа Пеладана, французького поета-окультиста.
Дебютував в 1900 з повістю «Млин Каліфара», зловісної історією на тему демонічних спокус. Однак, зростаючий інтерес до православ'я привів його до відмови від літератури на наступні десять років. Наступні ранні повісті на історичні та фольклорні сюжети тепер пройняті християнською мораллю («Біля річки Водіслави», 1910, «Церквушка в Резоаре», 1914, «Дзвони монастиря Нямцу», 1916). У 1914 опублікував збірку оповідань «La Vulturi!», Що став одним з його найвідоміших літературних творів, нагороджений в 1915 премією Румунської академії.
У романах «Роксана» (1931), «Доктор Тайфун» (1933) критикував буржуазне суспільство, поєднуючи критику з проповіддю християнського аскетизму.
Автор кількох наукових досліджень, статей і коментарів до Нового Заповіту, здійснив знаменитий переклад на румунську «Венеціанського купця» Шекспіра (переклад опубліковано 1955 року у 2-му томі зібрання творів Шекспіра).
Бібліографія
- Gheorghe Cunescu, Gala Galaction, Galați, 1989.
- Camelia Caracaleanu, Fantastic și folcloric în nuvelistica lui Gala Galaction, București, 1996.
- Gheorghe Perian, Despre Gala Galaction, Cluj, 2005.
Примітки
Джерела
- Biografia integrală pe site-ul teologilor români Архівовано 8 лютого 2006 у Wayback Machine.
- Gala Galaction și dilemele senectuții, 4 mai 2010, Dr. George Enache, Ziarul Lumina
- La comemorarea lui Gala Galaction[недоступне посилання], 8 martie 2011, Adrian Nicolae Petcu, Ziarul Lumina
- Parintele Gala Galaction — Grigore Pisculescu, 8 martie 2013, Teodor Dănălache, CrestinOrtodox.ro