Ґміна Черкаси
Гміна Черкаси — колишня (1934—1939 рр.) сільська ґміна Львівського повіту Львівського воєводства Польської республіки (1918—1939) рр.. Центром ґміни було призначене село Черкаси через наявність в ньому найбільшої кількості поляків.
Гміна Черкаси | |
1934-1939 | |
Воєводство | Львівське |
---|---|
Повіт | Львівський |
Адмінцентр гміни | Черкаси |
Тип гміни | Сільська |
Площа | (1934[1]) 58,75 км² |
Громади | 7 |
Населення (1931) • населення • густота населення |
5 879[1] 100 осіб/км² |
1 серпня 1934 р. було створено ґміну Черкаси у Львівському повіті. До неї увійшли сільські громади: Черкаси, Дмитре, Гонятиче, Горбаче, Кагуюв, Попеляни, Вербіж[2].
У 1934 р. територія ґміни становила 58,75 км². Населення ґміни станом на 1931 рік становило 5 879 осіб. Налічувалось 1 143 житлових будинків[1].
Національний склад населення ґміни Черкаси на 01.01.1939[3]:
село | населення | українці-грекокатолики | українці-латинники | євреї | німці | поляки |
---|---|---|---|---|---|---|
Черкаси | 500 | 440 | 5 | 55 | ||
Дмитре | 1720 | 1700 | 5 | 10 | 5 | |
Гонятичі | 550 | 500 | 20 | 10 | 20 | |
Горбачі | 1045 | 940 | 70 | 5 | 30 | |
Кагуїв | 510 | 495 | 10 | 5 | ||
Попеляни | 610 | 605 | 5 | |||
Вербіж | 1420 | 1380 | 15 | 10 | 5 | 10 |
Загалом | 6355 | 6060 | 115 | 40 | 15 | 125 |
Відсотки | 100% | 95,36% | 1,81% | 0,63% | 0,24% | 1,97% |
Публіковані ж у результатах перепису 1931 року цифри про наявність 4% поляків були щонайменше удвічі завищеними.
Ґміна зайнята 12 вересня 1939 року 1-шою гірськопіхотною дивізією. Відповідно до Пакту Молотова — Ріббентропа 23 вересня територія ґміни була передана німцями радянським військам[4]. Ґміна ліквідована в 1940 р. у зв’язку з утворенням Щирецького району.
Примітки
- Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej. Warszawa 1935.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu lwowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 546(пол.)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 47-50.
- Бешанов В. Червоний бліцкриг. Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 10 травня 2017.