Вербіж
Ве́рбіж — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Населення становить 787 осіб. Орган місцевого самоврядування — Миколаївська міська рада (Львівська область).
| село Вербіж | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район/міськрада | Стрийський район |
| Громада | Миколаївська міська громада (Львівська область) |
| Облікова картка | с. Вербіж |
| Основні дані | |
| Засноване | 1615 |
| Населення | 787 |
| Площа | 1,232 км² |
| Густота населення | 638,8 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81631[1] |
| Телефонний код | +380 3241 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°32′35″ пн. ш. 23°53′55″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
255 м |
| Водойми | р. Щирка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв |
| Карта | |
  Вербіж | |
 Вербіж | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Назва
Походження назви: назва села пішла від давньослов'янського імені Вербяга, або Вербило, або й іншого з коренем "Верб". Найдавнішим варіантом назви села є Вервяж. Є ще одна версія яка пояснює походження назви села — це те, що у селі з давніх-давен було багато верб, тому і село назвали Вербіж.
Історія
Актом 7 листопада 1407 року польський король Владислав Ягайло надав село своєму вірному слузі Іванові Волошиновичеві за річну данину 100 грошів[2]. 17 червня 1423 р. село переведене на магдебурзьке право.[3]
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин, шинок і 4 лани (близько 100 га) оброблюваної землі[4].
На 01.01.1939 в селі проживало 1420 мешканців, з них 1380 українців-грекокатоликів, 15 українців-римокатоликів, 10 поляків, 10 євреїв, 5 німців[5].
Поруч з селом знаходиться ліс Красівського лісництва.
Відомі мешканці
Народились
- Дяків Фома — галицький громадський діяч, належав до москвофільського напрямку.
Примітки
- Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район
- Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 59, XXXV.
- Грамота короля Владислава ІІ про переведення с. Вербіж Щирецького повіту з польського на магдебурзьке право
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 154 — Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 50.
Джерела
- Werbiż, wś, pow. rudecki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 215. (пол.) — S. 215—216. (пол.)