Ґьотц Гайдар Алі

Ґьотц Гайдар Алі (нім. Götz Haydar Aly, * 3 травня 1947, Гайдельберг) німецький історик та публіцист, дослідник націонал-соціалізму. Займається насамперед питаннями евтаназії під час Третього Рейху, економічною політикою Третього Рейху та Голокостом.

Ґьотц Гайдар Алі
нім. Götz Aly
Народився 3 травня 1947(1947-05-03)[1][2][…] (74 роки)
Гайдельберг, Вюртемберг-Баден, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина[1]
Країна  Німеччина
Діяльність журналіст, історик Нового часу, історик, викладач університету
Alma mater Вільний університет Берліна
Заклад Віденський університет
Ступінь докторський ступінь[1]
Нагороди

Heinrich Mann Prized (2002)

Ludwig-Börne-Preisd (2012)

Marion-Samuel-Preisd (2003)

премія Ганса і Софі Шолльd (2018)


 Ґьотц Гайдар Алі у Вікісховищі

Біографія

Алі є нащадком османського солдата та «придворного турка» Фрідріха Алі, який з 1686 року служив при дворі пруського кайзера.

Алі закінчив народну школу та гімназію, навчаючись у Гайдельберзі (1954—1956), Леонберзі (1956—1962) та Мюнхені (1962—1967). Матуру він одержав у Гімназії Курта Губерта в Мюнхені в 1967 році. У 1967—1968 роках він навчався в Німецькій школі журналістів (Мюнхен). З 1968 по 1971 роки він студіював історію й політологію у Вільному університеті Берліна. Дипломну роботу захистив 21 грудня 1971 року.

Після університету працював директором притулку в районі Берлін-Шпандау. У 1976 році через прихильність до ідей студентського руху 1968 року на рік був усунутий зі своєї посади. 13 липня 1978 року захистив докторську дисертацію з фаху «політологія». З кінця 70-их був одним із засновників і перших співробітників берлінської газети «Tageszeitung». З 1997 по 2001 рік був редактором газети Berliner Zeitung та дописував для Frankfurter Allgemeine Zeitung.

У 1994 році захистив габілітаційну дисертацію у Вільному університеті Берліна. З 2004 по 2006 рік працював гостьовим професором з міждисциплінарних досліджень Голокосту в Інституті Фріца Бауера. У 2006 році на пропозицію Федерального президента Німеччини Горста Келлера на п'ять років очолив Раду фундації Єврейського музею в Берліні.

Наукова діяльність

Головною темою наукової діяльності Алі є історія голокосту. Темою голокосту Алі зацікавився у зв'язку з розслідуванням щодо евтаназії під час Третього Рейху, що проводилося в 1981 році у Гамбурзі. Алі цікавили не так ідеологічні моменти (расова ідеологія, антисемітизм), як раціональні причини. Свої міркування він виклав у книзі «Ідейні попередники знищення» (Vordenker der Vernichtung), написаній у співавторстві із Зузанною Гайм і опублікованій в 1991 році. У книзі викладено економічні та демографічні мотиви зародження Голокосту. Книжка викликала широку наукову дискусію, матеріали якої опубліковані у виданні "Політика винищення (Vernichtungspolitik, 1991).

Праця Алі «Остаточне розв'язання єврейського питання» (Endlösung, 1995), в якій було використано нові, ще неопубліковані документи, а сам Голокост розглядався, як частина нацистської політики переселення, знайшла схвальну оцінку наукових кіл, зокрема таких істориків як Ганс Моммзен (Hans Mommsen) та Рауль Гільберг (Raul Hilberg). У 2005 році Алі видав нову книжку: «Народна держава Гітлера» (Hitlers Volksstaat), яка була сприйнята контроверсійно. Ґьотц Алі з цифрами статисти Третього Райху довів, що Голокост — це було в першу чергу масове вбивство з метою пограбування. На пограбуванні німецьких і австрійських євреїв нажилися всі прошарки німецького суспільства. Грабіжницьке привласнення чужої власності — починаючи з заводів та фірм і кінчаючи звичайним домашнім скарбом — це був один з основних мотивів підтримки широкими народними масами тоталітарно-терористичного режиму влади НСДАП.

З 2007 року Алі є одним з видавців 16-ти томного корпусу джерел про переслідування євреїв у Німеччині під час нацистської диктатури. До видання входять як приватні свідчення, так і офіційні державні й партійні документи. Видання фінансується Німецьким науковим співтовариством.[3] З 2010 року Алі відійшов від цього проекту.[4]

Неоднозначно була сприйнята заява Алі про те, що Махатма Ганді був другом нацистської Німеччини. Під час пресконференції у зв'язку з контроверсійною виставкою «Третій світ під час Другої світової війни» («Die Dritte Welt im Zweiten Weltkrieg») Алі заявив про спробу організаторів виставки обійти тему колаборації в контексті третього світу.[5] Окрім того Алі прирівняв масові зґвалтування німецьких жінок радянськими солдатами з подібними ексцесами британських та французьких окупаційних військ у Південно-західній Німеччині. Проти заяви Алі виступив представник британських ветеранів Денніс Ґудвін (Dennis Goodwin) в газеті Дейлі Телеграф.[6]

Праці

  • Unser Kampf. 1968 — ein irritierter Blick zurück, 2008, ISBN 978-3-10-000421-5 (Інтерв'ю Архівовано 24 вересня 2016 у Wayback Machine.)
  • Die Verfolgung und Ermordung der europäischen Juden durch das nationalsozialistische Deutschland 1933 — 1945, Bd. 1: Deutsches Reich 1933—1937, Hrsg.: Götz Aly, Wolf Gruner, Susanne Heim, Ulrich Herbert, Hans Dieter Kreikamp, Horst Möller, Dieter Pohl, Hartmut Weber; Oldenbourg Verlag, München 2007, 811 S., Gebunden, ISBN 3-486-58480-4, Рецензія (нім.)
  • Mit Michael Sontheimer: Fromms — Wie der jüdische Kondomfabrikant Julius F. unter die deutschen Räuber fiel. S. Fischer Verlag, Frankfurt/M. 2007, 220 S., ISBN 3-10-000422-1
  • Als Hrsg.: Volkes Stimme. Skepsis und Führervertrauen im Nationalsozialismus. Fischer TB Verlag, Frankfurt a. M. 2006; 224 Seiten, ISBN 3-596-16881-3 (Рецензія Harald Welzer in: Die Zeit, Nr. 48, 23. November 2006)
  • Hitlers Volksstaat. Raub, Rassenkrieg und nationaler Sozialismus, 2005, ISBN 3-89331-607-8 (Bundeszentrale für Politische Bildung), ISBN 3-10-000420-5 (Fischer)
  • Im Tunnel. Das kurze Leben der Marion Samuel 1931—1943, 2004, ISBN 3-596-16364-1
  • Mit Christian Gerlach: Das letzte Kapitel. Der Mord an den ungarischen Juden, 2004, ISBN 3-596-15772-2 (Рецензія)
  • Rasse und Klasse. Nachforschungen zum deutschen Wesen, 2003, ISBN 3-10-000419-1
  • Macht, Geist, Wahn. Kontinuitäten deutschen Denkens, 1999 (спершу 1997), ISBN 3-596-13991-0
  • «Endlösung». Völkerverschiebung und der Mord an den europäischen Juden, 1999 (спершу 1995), ISBN 3-596-50231-4
  • Mit Susanne Heim: Das Zentrale Staatsarchiv in Moskau («Sonderarchiv»). Rekonstruktion und Bestandsverzeichnis verschollen geglaubten Schriftguts aus der NS-Zeit, Düsseldorf 1992
  • Demontage…: Revolutionärer oder restaurativer Bildersturm?, 1992, ISBN 3-87956-183-4
  • Mit Susanne Heim: Vordenker der Vernichtung. Auschwitz und die deutschen Pläne für eine neue europäische Ordnung, 2004 (спершу 1991), ISBN 3-596-11268-0
  • Mit Monika Aly, Morlind Tumler: Kopfkorrektur oder Der Zwang gesund zu sein, 1991, ISBN 3-88022-063-8
  • Aktion T4 1939—1945. Die «Euthanasie»-Zentrale in der Tiergartenstraße 4, 1989, ISBN 3-926175-66-4
  • Mit Peter Chroust und Hans-Dieter Heilmann Biedermann und Schreibtischtäter. Materialien zur deutschen Täter- Biographie, 1987, ISBN 3-88022-953-8
  • Mit Karl Heinz Roth: Die restlose Erfassung. Volkszählen, Identifizieren, Aussondern im Nationalsozialismus, 2000 (спершу 1984), ISBN 3-596-14767-0

Примітки

  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #115766065 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Filmportal.de — 2005.
  3. «Alltag der Entrechtung» Архівовано 30 березня 2008 у Wayback Machine., Tagesspiegel, 25. Januar 2008
  4. Повідомлення Зузанни Гайм та Ульріха Герберта під час колоквіуму Lehrstuhls für Neuere und Neueste Geschichte der Universität Freiburg.
  5. Goetz Aly platzt im Faschismus Streit der Kragen in der Welt von 4. 09. 2009.
  6. «Mahatma Gandhi was one of Nazis greatest friends», Daily Telegraph, 4. 09. 2009,

Література

  • Wolfgang Schneider (Hrsg.): «Vernichtungspolitik». Eine Debatte über den Zusammenhang von Sozialpolitik und Genozid im nationalsozialistischen Deutschland, Junius Verlag, Hamburg 1991, ISBN 3-88506-187-2
  • Aly, Götz, in: Munzinger-Archiv, Internationales Biographisches Archiv, 43/2003 vom 13. Oktober 2003 (sh)
  • Per Leo: Der Narr von eigenen Gnaden. Götz Aly und die deutsche Geschichtswissenschaft, in: Ästhetik und Kommunikation 36 (2005), H. 129/130, S. 184—194.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.