1-й драгунський полк (Австро-Угорщина)

1-й драгунський полк полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.

Богемський полк драгунів імператор Франца І №1
Почесний шеф полку - імператор Франц І.
На службі 1768 1918
Країна  Австрійська імперія
 Австро-Угорщина
Вид Кавалерія (Драгуни)
Тип Збройні сили Австро-Угорщини
Роль Кавалерія
Чисельність Полк
У складі 21-ша кавалерійська бригада
4-та кавалерійська дивізія
11-й корпус
Війни/битви Наполеонівські війни[1]
Австро-прусська війна[2]
Перша світова війна

Повна назва: K.u.k. Böhmisches Dragoner-Regiment «Kaiser Franz I.» Nr. 1 (останню назву отримав 1888 року).

Дата утворення 1768 рік. Перша назва — 2-й полк карабінерів (Carabinier — Regiment Nr. 2)[3].

Почесний шеф — імператор Франц І.

Склад полку

Штаб

Допоміжні служби:

  • взвод розвідників (піонерів)
  • телеграфна служба
  • допоміжна служба

2 дивізіони, в кожному з яких:

  • 3 ескадрони по 177 драгунів

Повний склад полку — 37 офіцерів і 874 драгуни.

Набір рекрутів до полку Літомержіце (Чехія).

Етнічний склад полку (липень 1914) — 48 % чехів, 46 % німців і 6 % інших[4].

Мови полку (липень 1914) — чеська і німецька.

Інформація про дислокацію

I.II.III.
  • 1768 Шопрон (Ödenburg)
  • 1771—1778 Сомбатгей (Steinamanger)
  • 1779 Брандейс (Brandeis)
  • 1791 Прага (Praga), потім Сомбатгей (Steinamanger)
  • 1792—1793 Відень (Wien)
  • 1797—1799 Гая (Gaja)
  • 1801 Сомбатгей (Steinamanger), потім Відень
  • 1803-05 Печварад (Pécsvár)
  • 1806 Шарош — Патак — Дьєндьєш (Sáros — Patak — Gyöngyös)
  • 1807 — 09 Мішкольц — Шарош — Патак (Miskolcz — Sáros — Patak)
  • 1810—1813 Надь-Топольчани (Nagy — Tapolcsán)
  • 1814—1815 Угерскі Брод (Ungarisch Brod)
  • 1816 Вельс (Wels), потім Кьосег (Güns)
  • 1818 Відень (Wien)
  • 1819—1848 Брандейс (Brandeis)
  • 1849 Пешт (Сорокшар) (Soroksár)
  • 1850 Брандіс-над-Лабем-Стара-Болеслав (Alt-Bunzlau)
  • 1853 Секешфегервар (Stuhlweissenburg)
  • 1854 Ходорів (Chodorów), потім Ньїредьгаза (Nyiregyháza)
  • 1855 Дьєндьєш (Gyöngyöns)
  • 1856 Цеґлед (Czegléd)
  • 1859 Корненбург (поблизу Відня) (Kornenburg)
  • 1859 -60 Братислав (St. Georgen)
  • 1861 Орадя(Gross — Wardein)
  • 1865—1866 Дьєндьєш (Gyöngyöns)
  • 1866 Печ (Gyöngyös)
  • 1870 Простейов (Prossnitz)
  • 1871 Пардубіце (Pradubitz)
  • 1877 Терезієнштадт (Theresienstadt)
  • 1897 Станиславів (Stanislau)[3]
  • 1914 — штаб полку і обидва дивізіони — у Брюкс (тепер місто Мост у Чехії)[5].
  • 1914 — входить до складу 9-го корпусу, 9-ї бригади кавалерії.

Командири полку

  • 1859: Густав фон Хаммерштайн-Гесмольд[6]
  • 1865: Карл фон Бернд[7]
  • 1879: Юліус Нойманн фон Шпаллярт[8]
  • 1908: Едуард Фішер[9]
  • 1914: Артур Враубек[10]

Див. також

Примітки

Джерела

  • Alphons von Wrede: Geschichte der K.u.K. Wehrmacht von 1618 bis Ende des XIX Jh. Wien 1898—1905.
  • Georg Schreiber: Des Kaisers Reiterei. Österreichische Kavallerie in 4 Jahrhunderten. Mit einem Geleitwort von Alois Podhajsky. Speidel, Wien 1967.
  • B. M. Buchmann: Österreich und das Osmanische Reich. WUV-Univ.-Verl., Wien 1999.
  • Juliusz Bator — «Wojna Galicyjska», Kraków 2008, ISBN 978-83-7396-747-2. (пол.)
  • Allmayer-Beck/Lessing: Die k.u.k. Armee 1848—1918. Bertelsmann, München 1974.
  • Maximilian Ehnl, Edwin Sacken. Österreich-Ungarns letzter Krieg. 1914—1918. Verlag der Militärwissenschaftlichen Mitteilungen, 1930 (нім.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.