19-та окрема ракетна бригада «Свята Варвара»
19-та окрема ракетна бригада «Свята Варвара» (19 ОРБр, в/ч А4239, пп В3225) — формування ракетних військ Збройних сил України. Бригада озброєна тактичними ракетними комплексами «Точка». Перебуває у безпосередньому підпорядкуванні Командуванню Сухопутних військ України. Головне призначення бригади — високоточне вогневе ураження противника на тактичну глибину побудови його бойових порядків шляхом завдання групових та поодиноких ракетних ударів по військах та важливих об'єктах, а при діях на приморському напрямку — для ураження ударних угрупувань флоту противника, його військово-морських баз, портів, морських десантів.
19-та окрема ракетна бригада | |
---|---|
Нарукавний знак бригади | |
На службі | 1999—дотепер |
Країна | Україна |
Вид | Сухопутні війська |
Тип | Ракетні війська та артилерія |
Базування | м. Хмельницький |
Річниці | 9 листопада |
Оснащення | комплекс 9К79-1 «Точка-У» |
Війни/битви | |
Почесні найменування | Свята Варвара |
Командування | |
Поточний командувач |
полковник Федір Ярошевич |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Історія
19 ракетна бригада сформована у жовтні—листопаді 1997 року на підставі Директиви Міністра оборони від 1 квітня 1997 року № 111/1/0116. Днем створення частини офіційно вважається 9 листопада 1997 року[1].
Організаційно бригада увійшла до складу 1-ї ракетної дивізії Сухопутних військ Збройних Сил України, яка була сформована на фондах 19 Запорізької Червонопрапорної орденів Суворова і Кутузова ІІ ступеня ракетної дивізії зі складу ракетних військ стратегічного призначення та управління 43 ракетної армії.
Восени 1999 року Бойовий прапор 19 ракетної дивізії РВСП з бойовими нагородами — орденами Червоного Прапора, Суворова і Кутузова ІІ ступеня в урочистій обстановці був переданий до 1 ракетної дивізії, до складу якої входила 19 ракетна бригада. Після скорочення 1 ракетної дивізії цей прапор переданий на зберігання до 19 ракетної бригади.
До складу 1-ї ракетної дивізії Сухопутних ввійшли:
- 19 Запорізька ракетна бригада;
- 107 Ленінградська ракетна бригада;
- 199 гвардійська Дрезденська ракетна бригада;
- 25 дивізіон бойового управління;
- 393 рухомий командний пункт;
- 3568 пртб;
- 69 окремий навчальний ракетний дивізіон;
- 68 дивізіон матеріального забезпечення.
Більшість особового складу, яким була укомплектована 19 ракетна бригада, проходили службу в ракетних військах стратегічного призначення і мали достатній досвід служби в ракетних військах. Проте, специфіка експлуатації, бойового застосування, та навіть служби і повсякденної діяльності частини оперативно-тактичних ракет Сухопутних військ значно відрізнялися від специфіки ракетних військ стратегічного призначення. Тому протягом 1997—1998 років військовослужбовці 19 ракетної бригади провели значний обсяг робіт, пов'язаних з отриманням нової для них техніки, приведенням її до боєготового стану, освоєнням та організацією служби і повсякденної діяльності.
15 серпня 1998 року заступником командувача Сухопутних військ України з бойової підготовки генерал-лейтенантом Дячуком Г. І. частині вручено бойовий прапор.[1]
В жовтні 1998 року особовий склад 1 ракетного дивізіону 19 рбр взяв участь у проведенні навчань Збройних Сил України «Осінь 98», в ході яких 22 жовтня 1998 року на державному полігоні «Чауда» (Крим) провів навчально-бойові пуски двох оперативно-тактичних ракет 8К14-1[1].
В жовтні 2001 року особовий склад 1 ракетного дивізіону, технічної батареї бригади, дивізіону забезпечення та інших підрозділів 19 рбр брав участь у навчаннях Збройних Сил України «Південний редут — 2001», в ході яких 4 жовтня 2001 року на державному полігоні Чорноморського флоту Російської федерації «Опук» (Крим) провів навчально-бойовий пуск оперативно-тактичної ракети 8К14-1.[1]
З часу формування бригади в жовтні 1997 року до жовтня 2005 року, на озброєнні бригади знаходився ракетний комплекс оперативно-тактичних ракет 9К72.
В 2004 році 19 ракетна бригада виходить зі складу 1 ракетної дивізії, яка розформовується, і в серпні 2004 року підпорядковується безпосередньо Головнокомандувачу Сухопутних військ Збройних Сил України[1].
З 2005 року на виконання програми реформування Збройних Сил України 19 ракетна бригада проводить процес переозброєння, з бригади оперативно-тактичних ракет на бригаду змішаного складу, 2 дивізіони якої озброюються тактичними ракетами, один дивізіон — оперативно-тактичними[1]. Восени 2007, коли комплекси 9К72 в Україні були зняті з озброєння, бригада остаточно перейшла на «Точку-У».
Станом на 2014 рік, 19 рбр була єдиною у Сухопутних військах ЗС України ракетною бригадою.
Війна на Донбасі
Згідно з інтерв'ю начальника Генерального Штабу ЗС України Віктора Муженка, Збройні Сили України досить інтенсивно використовували комплекси «Точка-У» проти російських терористів та підрозділів регулярної російської армії на території України. Перші випадки використання комплексу стались під час боїв за Савур-Могилу в серпні 2014 року. За два роки війни всього було випущено близько ста ракет комплексу «Точка-У» з різними бойовими частинами для виконання різних завдань[2].
У серпні 2014 року, після масованого вводу російських регулярних військ на територію України, у зв'язку з недосяжністю об'єктів противника для інших вогневих засобів під час виходу українських військ з оточення під Іловайськом, Генеральним Штабом був задіяний 1 РДн 19-ї бригади, а також 1 РеАДн 107-го РеАП. Далекобійна артилерія підтримувала українські підрозділи, що виходили, створюючи «вогневий коридор». Удари було заплановано уздовж маршруту висування підрозділів по місцях ймовірного розташування противника (панівні висоти, кургани, перехрестя доріг тощо) з південного боку — для 1 РДн 19 РБр, з північного боку — для 1 РеАДн 107 РеАП. Вогонь відкривався за викликом. В ході цього були виконані порядка 12 групових та поодиноких ракетних ударів з використанням від 1 до 4 установок «Точка» і приблизно 15 вогневих ударів РСЗВ «Смерч» з використанням від 1 до 3 бойових машин.[2]
Згідно з припущенням ІнформНапалм, танк Т-72БА, що був знищений у базовому таборі 21-ї мотострілецької бригади РФ західніше с. Кумачове під час боїв за Іловайськ, міг бути вражений саме ракетним ударом «Точки-У».[3]
У жовтні 2014 року бойовики заявили, що ракета влучила у їх військову базу, яка була облаштована в приміщенні військової частини № 3023 в окупованому Донецьку неподалік від аеропорту ім. Прокоф'єва[4].
В серпні 2016 року волонтери міжнародної спільноти Інформнапалм перевірили інформацію щодо застосування тактичних ракетних комплексів 9К79-1 «Точка-У» та реактивних систем залпового вогню 9К58 «Смерч» проти підрозділів ЗС РФ влітку 2014 року та знайшли певні збіги між відомими втратами російських військових та можливими пусками ракет «Точка-У»[5].
У травні 2017 року проросійський ресурс LostArmour опублікував розлоге розслідування щодо використання «Точки-У» у війні на Донбасі. Згідно з аналізом, з 24 ракет, у яких вдалося встановити місце розривів їх боєприпасів, щонайменше 4 випадки були результативними у знищенні російських військ вторгнення та нерегулярних проросійських формувань:[6]
- 27 серпня 2014 в районі боїв за Іловайськ касетна «Точка» вразила фортифікований табір неподалік села Павлівське. У цьому таборі фіксувалася російська військова броне- та інженерна техніка (зокрема, екскаватори ЕОВ-3521) та десантники 247-го десантно-штурмового полку РФ.
- 26—29 серпня 2014 в районі боїв за Іловайськ касетна «Точка» вразила щонайменше одну гаубицю з батареї Д-30 неподалік села Чумаки. В цій місцевості спостерігалися позиції 1065-го артилерійського полку РФ.[7]
- 3 лютого 2015 ракета спричинила вибух складу вибухівки у Донецьку.
- 14 лютого 2015 касетна «Точка» вразила електропідстанцію залізничного вокзалу в Іловайську, на той час контрольованого проросійськими бойовиками.[8]
Деякі випадки непрямо вказують на успішне застосування:[6]
- 23 серпня 2014 касетна «Точка» завдала удару на виїзді з міста Сніжне, де неподалік був блокпост бойовиків, і ймовірно міг проходити конвой росіян.
- 1—2 вересня 2014 ракета «Точка» завдала удару прямо по Луганському аеропорту, з якого 31 серпня вийшли українські війська і зайняли росіяни і бойовики.
Аналізуються також нещасні випадки та інциденти:[6]
- 22 серпня 2014 внаслідок удару касетної «Точки» по Ровенькам загинуло 3 цивільних.
- 23—24 серпня 2014 при запуску ракети під Логвиновим відбувся збій і двигун ракети вибухнув над пусковою установкою. Пускова установка не зазнала суттєвих пошкоджень.
Автор аналізує характер уражень касетними боєприпасами позицій української артилерії в районі Логвиного, і припускає, що це може бути результат роботи російських БМ-30 «Смерч», які у вересні вели вогонь з захопленої на той час Маринівки.[6][9]
З 2017 року згідно з наказом МОУ № 658 у Збройних силах України було введено посаду військового священика. Ним став Артем Капиця.У вересні 2018 року згідно з поданим проханням його було звільнено з займаної посади. 19 вересня призначено архімандрита Даниїла(Тарнавського).
Структура
До 2013
За даними Українського мілітарного порталу, до війни 2014 року бригада мала 3 дивізіони, сумарно 12 комплексів «Точка-У».[10]
2018
За даними Українського мілітарного порталу, станом на 2018 рік бригада має 4 дивізіони та один навчальний:[10]
- управління, штаб
- 1-й ракетний дивізіон
- 2-й ракетний дивізіон
- 3-й ракетний дивізіон
- 4-й ракетний дивізіон
- навчальний ракетний дивізіон
- технічна батарея;
- рота матеріального забезпечення;
- рота РХБ захисту;
- пожежна обслуга.
- батальйон охорони (7 окремий мотопіхотний батальйон)
Озброєння
Станом на 1998 рік — 18 стартових агрегатів 9П117М та 9П117М-1 ракетного комплексу 9К72 (три ракетних дивізіони по три стартових батареї з двома стартовими відділеннями в кожній)[1].
Станом на 1999 рік — 12 стартових агрегатів 9П117М-1 ракетного комплексу 9К72 (три ракетних дивізіони по дві стартових батареї з двома стартовими відділеннями в кожній)[1].
Станом на 2005 рік — 8 пускових установок 9П129-1М та 4 стартових агрегата 9П117М-1 (два ракетних дивізіони по дві стартових батареї з двома стартовими відділеннями в кожній ракетного комплексу 9К79-1 «Точка У» та один дивізіон з двома стартовими батареями по два стартових відділення в кожній ракетного комплексу 9К72).[1]
Станом на початок 2014 року бригада мала на озброєнні 12 пускових установок (8 шт. — 9П129-1М та 4 шт. — 9П129-М) РК 9К79-1 «Точка-У».[11][12]
Традиції
Символіка
23 лютого 2019 року Начальник ГШ ЗСУ Віктор Муженко офіційно затвердив нову емблему бригади.[16] 22 січня 2020 року, за повідомленням АрміяInform, підрозділи бригади отримали почесні прапори і стрічки із зображенням святої Варвари, також бригаді передали частку від мощей святої великомучениці.[17]
Командири
- (1997—2002) полковник Карга Володимир Борисович
- (2002—2004) полковник Грицай Віктор Володимирович
- (2004—2006) полковник Близнюк Ігор Олександрович
- (2006—дотепер) полковник Ярошевич Федір Сергійович
Примітки
- Витяг з історичного формуляру в/ч А4239
- Marco, Serge (10 березня 2016). Когда боги артиллерии ставят точку… У. Пётр и Мазепа. Процитовано 11 березня 2016.
- Точка-У, втрати армії РФ та інші збіги у серпні 2014 - InformNapalm.org (Українська) (uk-UA). 24 липня 2016. Процитовано 26 липня 2016.
- Ракета «Точка-У» попала в базу террористов возле донецкого аэропорта obozrevatel.com, 8 жовтня 2014
- Михайло Кузнецов (5 серпня 2016). Точка-У: втрати армії РФ та інші збіги у серпні 2014. Військові сторінки України.
- «Точки» над Ü. Лостармор (англ.). Процитовано 4 липня 2017.
- Як російські війська 23 серпня заходили на Донбас - Суспільство - Український тиждень, Тиждень.ua. tyzhden.ua. Процитовано 4 липня 2017.
- Електропідстанція на карті: Wikimapia - Let's describe the whole world!. wikimapia.org. Процитовано 4 липня 2017.
- «Точки» над Ü. archive.is. 4 липня 2017. Процитовано 4 липня 2017.
- Україна освоїла обслуговування ракет до "Точка-У"?. Український мілітарний портал (uk-UA). 3 вересня 2018. Процитовано 3 вересня 2018.
- Який останній аргумент має Україна у війні проти гібридів Путіна. www.depo.ua. Процитовано 3 квітня 2017.
- Утраченная армия обретенной державы. АРГУМЕНТ. Процитовано 3 квітня 2017.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №883/2019. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 6 грудня 2019.
- Зеленський нагородив бійців ООС та присвоїв почесні назви військовим частинам. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 6 грудня 2019.
- Від святої Варвари до гетьмана Пилипа Орлика: президент у День ЗСУ присвоїв почесні назви бойовим підрозділам. ТСН.ua (укр.). 6 грудня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
- Муженко затвердив нові емблеми військових частин. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 23 лютого 2019. Процитовано 23 лютого 2019.
- Почесні прапори та мощі Варвари отримала ракетна бригада. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 22 січня 2020. Процитовано 20 січня 2020.
Джерела
- Олександр Аргат, Утрачена армія здобутої держави // Історична правда, 23 липня 2014
- Військові частини Сухопутних військ за родами військ (Ракетні війська та артилерія)
- 19 ракетна дивізія(рос.)
- Ракове: від хутора до сучасного містечка військових
- Коли боги війни ставлять точку… У. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 10 березня 2016. Процитовано 20 січня 2020.