Військова частина

Військо́ва части́на (скорочення В.ч., в/ч) — основна військова одиниця постійної організації в збройних силах, що організаційно може входити до складу більшої військової частини або з'єднання.

Під поняттям «частина» найчастіше маються на увазі полк або бригада. Зовнішніми ознаками частини є: наявність власного діловодства, військового господарства, поточного рахунку в органах казначейства, поштової і телеграфної адреси, власної гербової печатки, таємного та нетаємного діловодства, права командира віддавати письмові накази, закритого (25 повітряно-десантна бригада) і відкритого(в/ч А 1126) загальновійськового номерів. Тобто, частина має достатню автономність.

Наявність бойового прапора для частини не є обов'язковою.

Окрім полку та бригади частинами можуть бути штаби з'єднань, об'єднань, окремі структурні підрозділи Міністерства оборони, родів, видів збройних сил, наприклад: Управління кадрів Міністерства оборони, Головне управління розвідки Міністерства оборони України, штаб дивізії, штаб корпусу, штаб армії, штаб округу, а також інші військові організації (армійський госпіталь, гарнізонна поліклініка, окружний продовольчий склад, ансамблі пісні і танцю округу, гарнізонний будинок офіцерів, центральна школа молодших фахівців, військове училище, військовий інститут тощо).

У ряді випадків статус частини зі всіма її зовнішніми ознаками можуть мати формування, які відносяться до підрозділів. Частинами можуть бути батальйон, рота і навіть іноді взвод. Такі формування до складу полків або бригад не входять, а безпосередньо, як самостійна військова частина, на правах полку або бригади можуть входити до складу як дивізії, так і корпусу, армії, фронту, округу і навіть безпосередньо підпорядковуватися Генеральному штабу.

Такі формування також мають свій відкритий та закритий номери. Наприклад, 650 окремий переправно-десантний батальйон, 1257 окрема рота зв'язку, 65 окремий взвод радіотехнічної розвідки. Характерною ознакою таких частин є слово «окремий», що стоїть після цифр перед найменуванням. Втім і полк може мати в найменуванні слово «окремий». Це в тому випадку, якщо полк не входить до складу дивізії, а входить безпосередньо до складу армії (корпусу, округу, фронту). Наприклад, 120 окремий полк гвардійських мінометів.

В Україні

Українське законодавство надає наступне визначення: «Військова частина — типова організаційна одиниця, що утримається на окремому штаті і призначається для виконання визначених завдань самостійно або у складі організаційної структури вищого рівня. Під військовими частинами тут і далі розуміють органи військового управління, з'єднання, військові частини, військові кораблі (екіпажі), військові навчальні заклади та установи»[1].

Стандарти номерів в/ч у пострадянських країнах

КраїнаТип силПорядок кодуПриклад
збройні сили5 цифр28376
внутрішні війська4 цифри2837
збройні сили1 кирилична літера та чотири цифриА0104
національна гвардія4 цифри2837
збройні сили5 цифр37615
внутрішні війська4 цифри2837

Див. також

Примітки

Джерела

  • Радянська військова енциклопедія. «ВАВИЛОН — ГРАЖДАНСКАЯ» // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1979. — Т. 2. — С. 304. — ISBN 00101-236. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.