274843 Михайлопетренко
274843 Миха́йлопетре́нко (274843 Mykhailopetrenko) — астероїд головного поясу було відкрито в ніч з 24 на 25 серпня 2009 року кандидатом фізико-математичних наук Юрієм Іващенком та його соратником Петром Остафійчуком. Названий на честь поета Харківської школи романтиків першої половини ХІХ століття Михайла Миколайовича Петренка.
Відкриття | |
---|---|
Відкривач |
Петро Остафійчук |
Місце відкриття | Андрушівка |
Дата відкриття | 24 серпня 2009 |
Позначення | |
Позначення | 274843 Mykhailopetrenko |
Названа на честь | Петренко Михайло Миколайович |
Категорія малої планети | Астероїд головного поясу |
Орбітальні характеристики[1] | |
Епоха 2014 Dec. 9.0 (2 457 000.5 JD) | |
Велика піввісь | 2.3033196 а. о. |
Перигелій | 1.9195674 а. о. |
Афелій | 2.687072134 а. о. |
Ексцентриситет | 0.1666083 |
Орбітальний період | 218.67708 д |
Середня орбітальна швидкість | 0,28195044 °/д |
Середня аномалія | 142,94156° |
Нахил орбіти | 6,36293° |
Довгота висхідного вузла | 179,23422° |
Аргумент перицентру | 218,67708° |
Фізичні характеристики | |
Стандартна зоряна величина | 17,7 |
(274843) Mykhailopetrenko = 2009 QF30
08 жовтня 2014 Міжнародним центром малих планет (MPC) при МАС офіційно підтверджено про надання астероїду 274843 назви Mykhailopetrenko (реєстраційний номер MPC 90380).
Темі «небо» в творчості українського поета-романтика Михайла Петренка надане особливе місце. В роздумах, намагаючись віддалитися від життєвих проблем, Михайло звертався до далекого неба, до, мабуть, єдиної інстанції, якій він міг повністю довірити свої сльози, горе, радості й печалі:
- «…І в горі спізнав я, що тільки одна —
- Далекеє небо — моя сторона…»
Небо для Михайла Петренка було тією безкрайністю, куди його душа могла звертатися за будь-яких обставин й відчувати себе там спокійно, це простір, куди він мріяв «орлом бистрокрилим» «польнути», залишивши всі проблеми й негаразди на землі[2].
Дякуючи вченим Андрушівської обсерваторії, що його ім'я увічнили на небесах, здійснилася мрія Михайла Петренка:
- «…Я землю б покинув і в небо злітав!
- Далеко за хмари, подальше од світу,
- Шукать собі долі, на горе привіту
- І ласки у зірок, у сонця просить …»
Деякі рядки його віршів збереглися в піснях, що стали народними, а пісню «Дивлюсь я на небо» в 1962 році було виконано в космосі Павлом Поповичем[3].
Примітки
- База даних малих космічних тіл JPL: 274843 Михайлопетренко (англ.). Процитовано 2014.хх.хх. Останнє спостереження 20хх.хх.хх.
- Олександр Петренко. Астероїд назвали ім’ям поета Михайла Петренка // День : газета. — 2014. — № 213 (13 листопада). — С. 11.
- Олександр Петренко. «Дивлюсь я на небо та й думку гадаю...» Дві історії однієї пісні // День : газета. — 2013. — № 164 (12 вересня). — С. 8.