30-й окремий лінійно-вузловий полк зв'язку (Україна)

27 липня 1941 року в м. Ніжині на базі 192-го окремого батальйону зв'язку під командуванням капітана Теплова почалось формування полку зв'язку[2].

1 серпня 1941 року командиром полку було призначено полковника Ткаченка Івана Леонтійовича.

3 серпня 1941 року було остаточно завершено формування 30-го окремого полку зв’язку в районі міста Черкаси, неподалік села Деньги. До складу полку частково ввійшли 12 окремий батальйон зв'язку 12-ї танкової дивізії, 34 окремий батальйон зв'язку 34-ї танкової дивізії та 544-й окремий батальйон зв'язку 15-го механізованого корпусу[2].

На початковому етапі існування забезпечував зв’язок штабу щойноствореної 38-ї армії, яка входила до складу Південно-Західного фронту. У другій половині серпня полк під ударами противника відступає в глибину Лівобережжя Дніпра.

8 серпня 1942 року полк в повному складі прибув в м. Сталінгад, де брав участь в його обороні. Згодом він увійшов до складу 1-ї Гвардійської армії. За мужність і героїзм, проявлені при виконанні бойових завдань, більшість військовослужбовців полку була нагороджена орденами та медалями.

31 січня 1944 року частині було вручено бойовий Червоний Прапор, яким були відзначені успіхи особового складу у боях з німецько-фашистськими загарбниками. Згідно з наказом Верховного головнокомандувача 26 лютого за визволення міста Кривий Ріг полку присвоєно почесне найменування «Криворізький». За участь у Яссько-Кишинівський операції полк було нагороджено орденом Червоної Зірки.

11 грудня 1944 року штаб полку разом з підрозділами передислокувався з міста Србобран в місто Печ[2].

Загалом полк взяв участь у визволенні Болгарії, Югославії, Румунії, Угорщини. За визволення міста Відень полк був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня, а 564 воїна-зв’язківця стали кавалерами орденів та медалей.

У післявоєнні роки місцем дислокації частини стала Румунська Народна Республіка. А в серпні 1958 року на підставі рішення уряду СРСР полк передислоковано з міста Констанце[3] до міста Чернігова. 14 листопада 1958 року рішенням Президента Великих Національних Зборів Румунії за інтернаціональну допомогу, надану румунському народу, 30-й окремий Криворізький полк зв’язку був нагороджений орденом Захисту Вітчизни ІІІ ступеня[4].

Після Другої світової війни полк брав участь у багатьох навчаннях і успішно справлявся із завданнями по забезпеченню постійного зв’язку в різних умовах. Воїни частини залучались до проведення бойових дій в Афганістані, ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у миротворчих місіях в Ліберії, Сьєрра-Леоне, Югославії, Лівані та Іраку.

Під час навчань «Реакція-2005», «Артерія-2007» та «Рішуча дія-2008» полк забезував якісний зв'язок для вищого командування.

За підсумками 2008 року полк зайняв почесне друге місце серед частин Сухопутних військ ЗС України[3].

Відповідно до директиви міністра оборони Дмитра Саламатіна в 2012 року полк було розформовано[3].

• полковник Величко Володимир Михайлович[5][6]
• (1999—2009) полковник Нікулін Костянтин Олексійович[7]
• полковник Черня Ігор[8]

• 5-й окремий полк зв'язку (Україна)