4-та парашутна дивізія (Третій Рейх)
4-та парашу́тна диві́зія (нім. 4. Fallschirmjäger-Division) — парашутна дивізія, елітне з'єднання у складі повітряно-десантних військ Німеччини часів Другої світової війни.
4-та парашутна дивізія 4. Fallschirmjäger-Division | |
---|---|
Підрозділи парашутної дивізії в горах Північної Італії | |
На службі | 5 листопада 1943 — травень 1945 |
Країна | Третій Рейх |
Належність | Вермахт |
Вид | Люфтваффе |
Тип | повітряно-десантні війська |
Чисельність | повітряно-десантна дивізія |
У складі | 1-й парашутний корпус |
Війни/битви | |
Командування | |
Визначні командувачі |
генерал-лейтенант Генріх Треттнер |
Знаки розрізнення | |
Емблема дивізії |
Історія
Дивізія була сформована в листопаді 1943 у районі Венеції (Італія), відповідно до наказу від 5 листопада 1943, з підрозділів німецької 2-ї парашутної дивізії та добровольців зі складу італійських повітряно-десантних військ: 184-ї парашутної дивізії «Нембо» та 185-ї парашутної дивізії «Фольгоре»[1].
По закінченню формування дивізія в січні 1944 у складі 1-го парашутного корпусу негайно вступила в бій в районі висадки військ союзників у Анціо (Операція «Шінгл»)[1].
Після боїв у районі Анціо, дивізія брала участь у бойових діях у Римі, й останньою залишила столицю Італії 4 червня 1944 року. По завершенню дивізія відійшла в напрямку Вітербо-Сієна—Флоренція, де вступила в бій з англо-американськими військами та спромоглася утримати важливий перехід через Апеннінські гори — перевал Фута (італ. Passo della Futa)[2].
Взимку 1944/1945 року дивізія утримувала важливі позиції поздовж Готичної лінії. У березні 1945 декілька формувань дивізії (2-й батальйон 12-го парашутного полку та 2-га рота 4-го інженерного батальйону дивізії) були відправлені до Австрії на створення 10-ї парашутної дивізії[2].
Дивізія отримала славу стійкого з'єднання у ході боїв в Італії, проте наприкінці війни у ході операції в Північній Італії здалася союзникам в районі Віченца-Больцано[1].
Склад дивізії
Бойовий склад 4-ї пдд[3][4][5] | ||||||
Постійні | ||||||
1943 |
| |||||
Командири дивізії
- полковник (з липня 1944 — генерал-майор, з квітня 1945 — генерал-лейтенант) Генріх Треттнер (нім. Heinrich Trettner) (листопад 1943 — травень 1945).
Див. також
Посилання
- 4. Fallschirmjäger-Division (німецькою). lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 12 липня 2013.
- 4. Fallschirm-Jäger-Division (англійською). axishistory.com. Архів оригіналу за 12 липня 2013.
- 4. Fallschirm-Jäger-Division (англійською). feldgrau.com. Архів оригіналу за 12 липня 2013.
- 4. Fallschirmjägerdivision (німецькою). balsi.de. Архів оригіналу за 10 червня 2011.
- 4.Fallschrim-Jäger-Division (англійською). ww2.dk. Архів оригіналу за 12 липня 2013.
- I. Fallschirm-Korps (нім.)
- 4. Fallschirmjäger-Division (нім.)
Література
- Günter Roth / Hans M. Stimpel: Die deutsche Fallschirmtruppe 1936—1945 — Führung in der deutschen Fallschirmtruppe und der Korpsgeist der Fallschirmjäger, Verlag Mittler, Hamburg 2008. ISBN 3-8132-0864-8
- Quarrie Bruce, German Airborne Divisions: Mediterranean Theatre 1942-45, Osprey Publishing, 2005, ISBN 1-84176-828-6
- Windrow Martin, Luftwaffe Airborne and Field Units, Osprey Publishing, 1972, ISBN 0-85045-114-0
Примітки
- 4. Fallschirmjäger-Division
- Quarrie, p 46
- 4. Fallschirmjäger-Division
- 4. Fallschirmjäger-Division. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 7 квітня 2011.
- 4. Fallschirmjäger-Division