Операція «Шінгл»

Операція «Шінгл» (англ. Operation Shingle) — морська десантна операція, що була проведена американськими та британськими військами з висадки морського десанту в районі італійських міст Анціо та Неттуно за часів Другої світової війни. Десантна операція під командуванням генерал-майора Джона П. Лукаса мала за мету висадки військ союзників в тиловій смузі німецьких військ за Зимовою лінією поблизу Риму.

Операція «Шінгл» Operation Shingle
Італійська кампанія
Висадка американського морського десанту біля Анціо. Січень 1944 Висадка американського морського десанту біля Анціо. Січень 1944
Дата: 22 січня — 5 червня 1944 Місце: Анціо та Неттуно, Італія Результат: успіх операції союзників
Сторони
США  Велика Британія Канада Королівство Італія	Третій Рейх Італійська соціальна республіка
Командувачі
Гаролд Джордж Александер Марк Вейн Кларк Джон Портер Лукас Лучіан Траскотт	генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг Еберхард фон Маккензен
Військові формування
Сухопутний компонент 5-та армія (США) * VI корпус * II корпус	Вермахт * 76-й танковий корпус * 1-й парашутний корпус
Військові сили
22 січня 1944: 36 000 о/с 2 000 бойових машин Наприкінці травня: 150 000 о/с 1 500 гармат та мінометів	22 січня 1944: 20 000 о/с Вермахту 5 італійських батальйонів (4 600 о/с) Наприкінці травня: 135 000 о/с Вермахту 2 італійських батальйони
Втрати
43 000 бойові втрати (7 000 загиблих, 36 000 поранених та зниклих безвісти)[1]	40 000 бойові втрати (5 000 загиблих, 30 500 поранених та зниклих безвісти, 4 500 полонених)[1]

Спочатку висадка десанту в цьому місці пройшла з успіхом, німці опинилися не готовими до проведення протидесантної операції. Однак, географічні умови плацдарму були дуже складними, район був оточений осушеними болотами та передгір'ям Апенінських гір й подальше просування англо-американських військ залежало від рішучих та ініціативних дій командування сил вторгнення, а також елементів несподіванки і стрімкості, з якою союзники могли прорватися із захоплених плацдармів, поки німці зможуть адекватно відреагувати. Будь-яка затримка призводила до окупації гір військами Вермахту та блокуванням сил вторгнення на узбережжі.

Початкова висадка військ на берег вдалася без опору з боку німецьких чи італійських військ й патрульний джип дійшов до околиці Риму доповівши про відсутність військ противника. Незважаючи на цю доповідь, генерал Лукас, який мало вірив в успіх запланованої операції продемонстрував надмірну застережливість, й проігнорувавши елемент несподіванки, своїм наказом затримав просування своїх військ на кілька днів, поки укріпляв захоплені позиції й не переконався в тому, що його війська готові до подальшого просування.

Доки війська західних союзників гаяли час, укріплюючись на захопленому узбережжі, генерал-фельдмаршал Альберт Кессельрінг, головнокомандувач німецькими військами на італійському театрі дій, без коливань скористався ваганнями супротивника й перекинув усі свої резерви й створив потужне кільце оборони навколо плацдарму, зосереджуючи опорні пункти на гірських гребенях, де його артилеристи мали чітке уявлення про кожну ціль на береговій лінії. Німці зупинили роботу дренажних насосів і затопили осушені болота морською водою. Повністю ігноруючи протести італійців, Кессельрінг таким чином відновив солонувате середовище, у якому процвітали комарі й утворив умови для епідемії малярії. Між тим, протягом тижня, поки союзники збиралися з силами, постійний артилерійський вогонь вівся по всьому на пляжі, болотах, гавані, що було помітно на пагорбах.

Через місяць важкої, але безрезультатної боротьби генерал Лукас був звільнений з посади і відправлений додому, його змінив генерал-майор Лучіан Траскотт. Нарешті у травні, після того, як союзники зосередили в 4 рази більше військ, вони спромоглися прорватися із зони висадки, але, замість того, щоб вирвавшись на оперативний простір, вдарити в тил 10-й німецькій армії, що билася при Монте-Кассіно, Траскотт за наказом М. В. Кларка повернув свої війська на північний захід у бік Риму, який був захоплений 4 червня. В результаті, основні сили німецької 10-ї армії були в змозі відійти з-під Монте-Кассіно і приєднатися до решти сил Кессельрінга північніше Риму, перегрупуватися і організувати запеклий опір на оборонних позиціях Готської лінії оборони.

Карта висадки військ союзників в Анціо та Неттуно.

.