Airspeed Envoy

Розробка літака почалась в кінці 1933 року як двомоторна версія одномоторного поштового AS.5 Courier під керівництвом Хесселя Тілтмана. Як і Courier, новий літак з індексом AS.6 мав дерев'яний фюзеляж з полотняним покриттям рухомих поверхонь і висувне шасі. Перший прототип здійнявся в повітря 26 червня 1934 року, і того ж року почалось серійне виробництво.

За час виробництва літак виготовлявся в трьох серіях: початкова «серія I» не мала закрилок на віддаленій частині крил; «серія II» мала розщеплені закрилки, які від елеронів на кінці крила, а також під фюзеляжем; «серія III» в цілому повторювала другу, але з деякими покращеннями. Окрім цього, AS.6 могли оснащуватись цілим рядом різних двигунів[1].

• AS.6 Envoy I — літаки першої серії з двигунами A.R.9 потужністю 200 к.с. (149 кВт.). 5 побудовано.
• AS.6A Envoy I — літаки першої серії з двигунами Armstrong Siddeley Lynx IVC потужністю 240 к.с. (179 кВт.). 5 побудовано.
• AS.6D Envoy II — літаки другої серії з двигунами Wright R-760-E2 Whirlwind 7 потужністю 350 к.с. (261 кВт.) 8 побудовано.
• AS.6E Envoy III — літаки третьої серії з двигунами Walter Castor потужністю 340 к.с. (254 кВт.) 5 побудовано.
• AS.6G — проєкт з двигунами Wolseley Scorpio потужністю 250 к.с. (186 кВт.)
• AS.6H Envoy — оснащувався двигунами Wolseley Aries потужністю 225 к.с. (168 кВт.). 1 побудовано
• AS.6J Envoy III літак третьої серії з Armstrong Siddeley Cheetah IX потужністю 345 к.с. (257 кВт.) 27 побудовано.
• Airspeed LXM — один імпортований в Японію для оцінки японським флотом.

Чехословацький Envoy під час перельоту Прага-Москва. 1935 рік.

Airspeed Envoy над лайнером «Квін Мері». Травень 1936 року.

«Енвої» використовувались в цивільній авіації багатьох країн, зокрема Індії, Чехословаччини, Японії, Китаю і Франції. Військовими операторами літака стали ВПС і флотська авіація Великої Британії і ВПС Південної Африки. Окрім цього «Енвої» використовувались під час громадянської війни в Іспанії.

Перший «Енвой» третьої серії, який був прийнятий на озброєння Королівських ВПС, з цивільним позначенням G-AEXX, ввійшов в 32-у королівська ескадрилья де використовувався для перевезення короля. Окрім нього на озброєння було прийнято ще вісім літаків: шість «Енвоїв», один в складі флоту, використовувались для зв'язку в метрополії, ще два в Індії. Після початку війни ще три літаки були забрані в цивільних операторів.

Південна Африка в 1936 році отримала 7 «Енвоїв», три з яких надійшли в ВПС, де були оснащені захисним озброєнням з двох кулеметів: одного курсового і одного турельного в хвості[1].

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]

• Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Airspeed Envoy