Airspeed Oxford

Oxford (на передньому плані) під час тренування з турельної стрільби. Ціль для стрільби на буксирі в Battle (на задньому плані).

Компанія Airspeed Ltd., яка була заснована тільки 1931 року, зазвичай не брала участі в конкурсах від авіаційного командування. Але в 1936 році була видана специфікація міністерства авіації T.23/36 на створення двомоторного навчального літака. Для участі в конкурсі Airspeed Ltd. запропонувала проєкт AS.10, який базувався на успішному транспортному літаку AS.6 Envoy. Останній, на цей момент, вже використовувався в цивільній авіації, де заслужив слави надійного літака. В результаті конкурсу проєкт AS.10 був прийнятий і зроблене попереднє замовлення на 136 літаків.

Перший прототип AS.10, який вже отримав військове позначення «Оксфорд», піднявся в повітря 19 червня 1937 року. В листопаді були готові перші шість серійних літаків, які тоді ж надійшли в Центральну і 11-ту льотні школи Королівських ВПС.

В цілому «Оксфорд» був дуже схожий на AS.6 Envoy, зокрема вони мали однакові фюзеляж і шасі. Основною відмінністю були інші двигуни і компоновання літака, також перша модифікація «Оксфорда» мала встановлену турель для навчання стрільців. В залежності від конфігурації на літаку окрім пілота (учня) і другого пілота (інструктора), могли навчатись стрілець, бомбардир, відеооператор, навігатор або радіо-оператор. Для навчання бомбардирів, стандартне подвійне керування було замінене на одиничне, а на місці другого пілота розташовувався бомбардир, який міг скидати навчальні димові бомби. Схожі зміни були передбачені і для інших ролей.[1]

З початком Другої світової війни потреба в літаках зросла, при цьому не тільки в Великій Британії, а і в інших країнах Британської співдружності. Окрім прямого застосування, як навчальні, Оксфорди використовувались як транспортні, зв'язкові, медичні і для настройки радарів.[2]

• AS.10 Oxford Mk.I — оснащувався двигунами Armstrong Siddeley Cheetah X потужністю 375 к.с. (280 кВт.) і призначався для навчання пілотів, стрільців і бомбардирів.
• AS.10 Oxford Mk.II — варіант Oxford I без турелі, призначався для навчання радіо операторів і навігаторів.
• AS.10 Oxford Mk.III — варіант Oxford II оснащений двигунами Armstrong Siddeley Cheetah XV потужністю 425 к.с. (315 кВт.) Було побудовано тільки один прототип.
• AS.10 Oxford Mk.IV — проєкт з двигунами de Havilland Gipsy Queen, жодного не було побудовано.
• AS.40 Oxford — цивільний варіант для дослідження радіотехніки, два літаки побудовано.
• AS.41 Oxford — один літак передано Miles Aircraft для тестування двигунів Alvis Leonides.
• AS.42 Oxford — варіант Oxford I для Нової Зеландії, розроблений за специфікацією T.39/37
• AS.43 Oxford — варіант розвідника на базі AS.42
• AS.46 Oxford Mk.V — варіант з двигунами Pratt & Whitney R-985 потужністю 450 к.с. (335 кВт).
• AS.65 Consul — після війни близько 150 військових Oxford були перероблені в цивільні транспортні літаки з новим позначенням Airspeed Consul.

Завод Airspeed в Портсмуті виготовив 4441 «Оксфордів», а завод в Крістчерчі ще 550, проте в період Другої світової війни, ці заводи не справлялись з потребами в літаках, тому «Оксфорди» також виготовлялись і іншими фірмам: компанія de Havilland виготовила 1515 літаків на заводі в Хетфілді, Percival Aircraft — 1360 на заводі в Лутоні, і Standart Motors — 750 в Ковентрі.[2]

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[2]

• Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Airspeed Oxford