Aloe buchlohii

Aloe buchlohii (Алое Бухло[1])  — сукулентна рослина роду алое.

Aloe buchlohii
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
A. buchlohii
Біноміальна назва
Aloe buchlohii
Rauh, 1966

Етимологія

Видова назва дана на честь професора Гюнтера Бухло (1923-; нім. Günther Buchloh), німецькиого ботаніка зі Штутгарта, який збирав рослини разом з професором Вернером Рау на Мадагаскарі в 1961 році.[2]

Історія

Вид вперше був описаний німецьким ботаніком Вернером Рау у 1966 році у спільному щомісячному журналі Німецького товариства любителів кактусів (DKG), Швейцарського товариства любителів кактусів (SKG) та Австрійського товариства любителів кактусів (GÖK) «Кактуси та інші суккуленти».[3]

Морфологічні ознаки

Як правило, рослина складається з декількох тіл, буває також одиночною. Листя в розетці в числі 10-20, розміром близько 40-50x3 см, зелені, дуже часто з червоним відтінком. Листки не щільні, особливо рідкісні при основі. По краях листки мають зубчики близько 3 мм завдовжки, розташовані на відстані 8-10 мм, як правило, мають коричневий кінчик. Суцвіття завдовжки до 60 см, як правило, прості, в культурі гілкуються до 3 гілок. Квіти жовті або блідо-рожеві, завдовжки 25 мм і 7 мм в діаметрі.

Споріднені види

Aloe buchlohii легко сплутати з Aloe schomeri, Aloe werneri і певною мірою з Aloe versicolor, рослини відрізняються більш-менш довжиною суцвіття.

Поширення

Aloe buchlohii — ендемічна рослина Мадагаскару. Зустрічається в південно-східній частині провінції Туліара, на захід від містечка Манантеніна (англ. Manantenina).

Місця зростання

Вид зростає на голих гнейсових породах на висоті до 500 метрів над рівнем моря. Відомо 2—5 локалітетів.

Охоронні заходи

Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[4]

Вирощування в культурі

Aloe buchlohii не особливо рідкісна, хоча й не дуже поширена рослина в колекціях. У культурі вона зростає меншою за розміром, ніж у природному середовищі, в той же час, рожеві квіти при цьому трапляються набагато частіше, ніж чисто жовтого кольору. Існує цілий ряд цікавих гібридів, які походять від цього виду.

Див. також

Примітки
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Процитовано 15.09.2018.(англ.)
  3. Kakteen und andere Sukkulenten 17(1): 2, abb. 1–3. 1966
  4. Aloe buchlohii. CITES. Процитовано 15.09.2018. (англ.)

Джерела

Бібліографія
  • Jean-Bernard Castillon, Jean-Phillipe Castillon. Les Aloe de Madagascar. — Editeurs divers, 2010. — 399 с. — ISBN 9782746618725. (фр.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.