Aloe pillansii

Aloe dichotoma subsp. pillansii, Aloe pillansii (укр. Алое Піланса) — сукулентна рослина роду алое, підвид сагайдачного дерева (лат. Aloe dichotoma). Раніше визнавався окремим видом.

Aloidendron pillansii
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Триба: Aloeae
Рід: Aloidendron
Вид:
Aloidendron pillansii (A. pillansii)
Біноміальна назва
Aloidendron pillansii
(L.Guthrie) Klopper & Gideon F.Sm., 2013

Систематика

У 2013 році систематики виділили з роду алое 7 видів деревоподібних рослин до нового роду Aloidendron (A.Berger) Klopper & Gideon F.Sm., серед них і Aloe pillansii, що стало розглядатися як синонім Aloidendron pillansii (L.Guthrie) Klopper & Gideon F.Sm.[1]

Морфологічні ознаки
Aloe pillansii в ботанічному саду Val Rahmeh, Мантон, Приморські Альпи, Франція

Більш високе (до 10 м) і струнке ніж типовий вид, зазвичай менш розгалужене. Унікальна серед алое особливість цього таксона полягає в тому, що його квітконоси, що несуть до 50 китиць лимонно-жовтих квіток, виходять з пазух найнижчих (а не верхніх) листя розетки. Сам квітконіс при цьому звисає вниз, а його бічні гілки з китицями вигнуті догори.

Місця зростання

Алое Піланса росте в Південній Африці, пустелі Наміб і в аридних районах плоскогір'я Намакваленд — на плоских вершинах кам'янистих невисоких пагорбів.

Охорона

Aloe pillansii входить до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи видів на межі зникнення (CR).

Чисельність таксона оцінюється у 200 рослин і продовжує зменшуватися. Основні загрози: існує свідоцтво, що бабуїни і їжатці погризли стебла майже у третини популяції Aloe pillansii. Вплив кіз, ослів і колекціонерів рослин також може мати згубні наслідки.

Входить до списку СІТЕС.[2]

Значення

Aloe pillansii є важливим джерелом житла, нектару, їжі і вологи, особливо для орнітофауни.

Див. також

Примітки
  1. Aloidendron. PlantZAfrica.com. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Процитовано 10.06.2018. (англ.)
  2. Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення

Посилання
  • Jean-Bernard Castillon, Jean-Phillipe Castillon. Les Aloe de Madagascar. — Editeurs divers, 2010. — 399 с. — ISBN 9782746618725. (фр.)
  • Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
  • Reynolds, G. W. The Aloes of South Africa. — A.A. Balkema, 1982. — 538 с. — ISBN 9789061912309. (англ.)
  • Gibbs Russell, G. E. et al. List of species of Southern African plants. — Botanical Research Institute, 1984. — 144 с. — ISBN 978-0621082517. (англ.)
  • Court, D. Succulent flora of Southern Africa. — Struik Nature; 3rd Revised edition, 2011. — 336 с. — ISBN 978-1770075870. (англ.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
  • Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.). Plants of Southern Africa: an annotated checklist // Strelitzia. — National Botanical Institute, Pretoria, 2003. — Т. I-VI, № 14. — С. 1-1231. (англ.)
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard) (англ.)
  • Merxmüller, H., ed. 1966—1972. Prodromus einer flora von Sudwestafrika. (F Namib) (англ.)
  • Hilton-Taylor, C. 1996. Red Data List of southern African plants. Strelitzia 4. National Botanical Institute, Pretoria, South Africa. (англ.)
  • Hilton-Taylor, C. (compiler) 1998. Assessment of Southern African Trees for WCMC. (англ.)
  • Loots, S. and Mannheimer, C. 2003. The status of Aloe pillansii L. Guthrie (Asphodelaceae) in Namibia. Bradleya 21: 57-62. (англ.)
  • Midgeley, J. 1997. The decline of Aloe pillansii at Cornell's Kop in the Richtersveld. Aloe 34(1&2): 39. (англ.)
  • Midgley, J. J., Cowling, R. M., Hendricks, H., Desmet, P. G., Esler, K. and Rundel, P. 1997. Population ecology of tree succulents (Aloe and Pachypodium) in the arid western Cape: decline of keystone species. Biodiversity and Conservation 6: 869—876. (англ.)
  • Oldfield, S., Lusty, C. and MacKinven, A. (compilers). 1998. The World List of Threatened Trees. World Conservation Press, Cambridge, UK. (англ.)
  • Williamson, G. 1998. The ecological status of Aloe pillansii (Aloaceae) in the Richtersveld with particular reference to Cornellskop. Bradleya 16(1998): 1-8. (англ.)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.