Anisoplia

Ку́зьки(Anisoplia) — рід комах родини пластинчатовусих[1].

?
Anisoplia

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Рід: Anisoplia
Посилання
Вікісховище: Anisoplia
EOL: 3486463
NCBI: 190490

Довжина дорослої комахи — 9-11 мм[2]. Тіло овальне, опукле, зверху трохи сплощене, кінцівки міцні, потовщені. Забарвлення неяскраве, загалом чорне з бронзовим або зеленим відливом. Надкрила буро-жовті, червоно-бурі, чорні, жовті або бурі з чорним малюнком[3].

Цікаві факти

Один жук кузька хлібний (Anisoplia austriaca) з'їдає за життя 7-8 г. зерна, знищуючи 9-10 колосків. 64 кг (215 000 штук) жуків-кузьок здатні знищити врожай на гектарі ярої пшениці. Перші офіційні відомості про шкідливість хлібних жуків відносяться до 1794 р. У 1878 році харківське губернське земство витратило на боротьбу з хлібними жуками 200 000 рублів[4].

Види
  • Anisoplia agricola (Poda, 1761)
  • Anisoplia andreae (Baraud, 1991)
  • Anisoplia aprica (Erichson, 1847)
  • Anisoplia armeniaca (Kraatz, 1883)
  • Anisoplia austriaca (Herbst, 1783)
  • Anisoplia babylonica (Petrovitz, 1973)
  • Anisoplia baetica (Erichson, 1847)
  • Anisoplia brenskei (Reitter, 1889)
  • Anisoplia bromicola (Germar, 1817)
  • Anisoplia bulgarica (Apfelbeck, 1909)
  • Anisoplia bureschi (Zacharieva-Stoilova, 1958)
  • Anisoplia campicola (Ménétriès, 1832)
  • Anisoplia depressa (Erichson, 1847)
  • Anisoplia deserticola (Fischer von Waldheim, 1824)
  • Anisoplia dispar (Erichson, 1847)
  • Anisoplia erichsoni (Reitter, 1883)
  • Anisoplia faldermanni (Reitter, 1883)
  • Anisoplia ferruginipes (Pic, 1901)
  • Anisoplia flavipennis (Brullé, 1832)
  • Anisoplia hebes (Reitter, 1903)
  • Anisoplia hebrothracica (Král, 1996)
  • Anisoplia imitatrix (Apfelbeck, 1909)
  • Anisoplia insolita (Baraud, 1991)
  • Anisoplia lanuginosa (Erichson, 1847)
  • Anisoplia lata (Erichson, 1847)
  • Anisoplia monticola (Erichson, 1847)
  • Anisoplia noahi (Petrovitz, 1973)
  • Anisoplia parva (Kraatz, 1883)
  • Anisoplia phoenissa (Zaitev, 1917)
  • Anisoplia pubipennis (Blanchard, 1850)
  • Anisoplia pumila (Marseul, 1878)
  • Anisoplia remota Reitter, 1889
  • Anisoplia sabatinellii (Baraud, 1991)
  • Anisoplia signata (Faldermann, 1835)
  • Anisoplia taocha (Zaitzev, 1917)
  • Anisoplia tempestiva (Erichson, 1847)
  • Anisoplia tenebralis (Burmeister, 1844)
  • Anisoplia thessalica (Reitter, 1889)
  • Anisoplia tritici (Burmeister, 1855)
  • Anisoplia villosa (Goeze, 1777)
  • Anisoplia zwickii (Fischer von Waldheim, 1824)

Примітки
  1. Zicha, Ondrej. BioLib: Biological library. www.biolib.cz. Процитовано 26 липня 2020.
  2. Брем А Жизнь животных (рос.). ОЛМА Медиа Групп. ISBN 978-5-224-04422-1.
  3. Medvedev, S. I. (Sergeĭ Ivanovich), 1899- (1960). Пластинчатоусые (Scarabaeidae) : podsem. Euchirinae, Dynastinae, Glaphyrinae, Trichiinae. Akademii︠a︡ nauk SSSR. OCLC 70715380.
  4. Хлебные жуки | справочник Пестициды.ru. www.pesticidy.ru. Процитовано 26 липня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.