Arenaria humifusa

Arenaria humifusa (піщанка розпростерта[1]) — вид трав'янистих рослин родини гвоздичні (Caryophyllaceae), поширений у Північній Європі й на півночі Північної Америки. Етимологія: лат. humus — «ґрунт», лат. fusus — «витягнутий»[2].

?
Arenaria humifusa
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Magnoliophyta)
— Дводольні (Magnoliopsida)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздичні (Caryophyllaceae)
Триба: Arenarieae
Рід: Піщанка (Arenaria)
Вид: A. humifusa
Біноміальна назва
Arenaria humifusa
Wahlenb., 1812
Посилання
Віківиди: Arenaria humifusa
EOL: 589157
IPNI: 151291-1
ITIS: 20251
NCBI: 669627

Таксономічні примітки

Arenaria відрізняється від інших невеликих гвоздикових, маючи коротше і ширше листя й короткі, товсті волоски на стеблах і краях листків.

Опис

Це багаторічні рослини. Кореневища слабкі, тонкі, 0.5–15+ см. Листки супротивні, 3–5 × 2–2.5 мм, широко яйцевиді або оберненояйцевидні, від тупих до округлих, з яскраво вираженою середньою веною, безволосі, окрім товстого волосся біля основи, м'ясисті, темно-зелені або з червонуватим або пурпуровим відтінком. Квіти поодинокі або дуже рідко буває 2–4 квітки. Квіти на квітконіжках 1–2 мм, радіально-симетричні, 6–8 мм у діаметрі, з 5 вільними чашолистками й пелюстками. Чашолистки 3–4 × 1.2–1.4 мм, довгасті, підгострі, з нечіткими серединними жилами, голі, темно-зелені або пурпурні з дуже вузькими (до 0.2 мм) рожевими краями. Пелюстки 4–5 × 1.5–2.5 мм, трохи довші за чашолистки, еліптичні, тупі, що розширюються, напівпрозоро білі. Тичинок 10; пиляки дуже короткі, 0.2–0.3 мм, блідо-рожеві. Капсули 4–5 мм, довші за чашолистки, які виступають з квітки, коли зрілі, грушоподібної форми, оливково-коричневі, злегка блискучі з однією коміркою на кілька насінин. Насіння 0.6–0.8 мм, коричневе.

Поширення

Північна Америка (Ґренландія, Сен-П'єр і Мікелон, Канада); Європа (Норвегія [вкл. Шпіцберген], Швеція, Росія)

Населяє вологий, вапняний або принаймні основний субстрат і тріщини скель.

Відтворення

Статеве розмноження насінням; дуже місцеве вегетативне розмноження столонами. Немає адаптації до запилення комахами; ймовірне самозапилення. Насіння не пристосоване до будь-якого особливого виду поширення, ймовірно, пасивно розповсюджується землею на короткій відстані.

Джерела
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Dictionary of Botanical Epithets. www.winternet.com. Процитовано 17 березня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.