Aufbau-Vereinigung

Aufbau-Vereinigung (організація «Відродження»[1]) — німецько-російська організація, що об'єднала у своїх лавах прибічників монархічної контрреволюції в Росії, германофілів-монархістів, російських емігрантів і представників німецьких правоконсервативних сил. Заснована в Мюнхені в 1920/1921 рр. зусиллями Макса Ервіна фон Шойбнера-Ріхтера і діяла в Баварії на початку 1920-х років. Заявленою метою цього об'єднання було сприяння співпраці національних економічних і політичних кіл із метою відновлення дореволюційного ладу в Європі, а насамперед у Росії.[2][3]

Aufbau-Vereinigung

«Відродження» також підтримувало і діячів українських сепаратистських рухів у Східній Галичині, перебуваючи в опозиції не тільки до Радянського Союзу, а й до тодішньої Польщі.[1]

Історія

Ця контрреволюційна змовницька група виникла у світлі подій німецької окупації України 1918 року та інтервенції в Латвію 1919 року. Вона згуртувала білих російських емігрантів і ранніх німецьких нацистів, які прагнули повалити уряди Німеччини та Радянського Союзу, замінивши їх авторитарними режимами крайніх правих. Група спочатку була відома як «Міст» (нім. Die Brücke). Назву ж «Відродження» (нім. Aufbau) мало також періодичне видання, яке вона випускала.[4]

Засновник організації Шойбнер-Ріхтер мав розгалужені зв'язки в монархічних колах білої еміграції, які встановилися в часи його антибільшовицької боротьби в країнах Балтії, де на боці німців виступали і колишні високі чини царської армії, а також протягом поїздки до Криму, де він за дорученням німецьких промисловців зустрічався із Врангелем. 1921 року в баварському Бад-Райхенгалль і 1922 року в Берліні він разом із колишнім царським генералом і командувачем військами гетьмана Скоропадського Василем Біскупським скликав конгрес російських монархістів.[1]

За словами Майкла Келлога,[5] «Відродження» мало вирішальний вплив на розвиток нацистської ідеології в роки до Пивного путчу 1923 року, а також на фінансування НСДАП коштами, приміром, Генрі Форда. Ця організація навела Гітлера на думку про широку єврейську змову, яка передбачала тісний союз між міжнародними фінансами та більшовизмом і загрожувала людству катастрофою.[6] Нещодавне дослідження ранніх років Гітлера у Відні (1905—1913), схоже, показало, що його антисемітизм був у той час набагато менш розвиненим, ніж він став під новими впливами.[7]

Члени цієї організації залучалися до терористичної діяльності, включаючи вбивства німецького міністра закордонних справ Вальтера Ратенау та російського емігранта Володимира Набокова (обидва 1922 року).[8]

Після загибелі Шойбнера-Ріхтера, коли той під час Пивного путчу затулив Гітлера грудьми від кулі[9], організація швидко занепала, а поняття «життєвий простір» і «слов'янська меншовартість», природно, непопулярні у росіян, набували дедалі більшого поширення серед нацистів.[10]

Довгостроковий вплив організації простежувався у здійсненні остаточного розв'язання єврейського питання[11] і в катастрофічному рішенні Гітлера розвернути війська від Москви у бік Україну в 1941 році.[12]

До визначних членів об'єднання належали:

Примітки
  1. Альфред Розенберг. Доповідні записки №1, 2
  2. Johannes Baur: Wirtschaftliche Aufbau-Vereinigung, 1920/21–1924. In: Historisches Lexikon Bayerns (нім.)
  3. Richard Pipes: Russia under the Bolshevik Regime. Fodor's Travel Guides, New York 1994, ISBN 0-679-76184-5, S. 258.
  4. Russia and Germany, A Century of Conflict by Walter Laqueur. London, Weidenfeld and Nicolson 1965. p 76 (англ.)
  5. The Russian Roots of Nazism White Émigrés and the Making of National Socialism, 1917–1945 by Michael Kellogg, Cambridge 2005
  6. Kellogg, с. 278
  7. Hitler's Vienna: A Dictator's Apprenticeship by Brigitte Hamann New York: Oxford University Press, 1999. с. 347-59.
  8. Kellogg, с. 276
  9. Володимир Федько (09.11.2018). 95 років тому Макс фон Шойбнер-Ріхтер закрив грудьми Адольфа Гітлера від поліцейської кулі. https://www.ar25.org. Народний оглядач. Процитовано 21 листопада 2021.
  10. Laqueur, с. 79 і 89
  11. Kellogg, с. 241
  12. Kellogg, с. 279
  13. Kellogg, с. 130–132

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.