Balaenoptera ricei

Ендемік північно-східних районів Мексиканської затоки. Хоча деякі вчені вважають, що він, можливо, історично населяв усю Мексиканську затоку, в даний час цей вид постійно трапляється тільки в межах невеликої ділянки північно-східній частині затоки, що характеризується континентальним шельфом від 100 метрів до 400 метрів глибини, де вони залишаються цілорічно. Існує ймовірність того, що деякі популяції можуть існувати в кубинських і мексиканських водах, але в даний час єдина популяція відома з США, яка оцінюється у 33-44 особини.

Balaenoptera ricei, ймовірно, вперше був задокументований американським китобійним кораблем «Keziah» у 1790 році, який повідомляв про погоню за «фінбеком» у затоці Кампече. Щонайменше про 49 додаткових зустрічей «фінбеків» було зареєстровано по всій Мексиканській затоці впродовж 18-19 століть. Вчені загалом сходяться на думці, що «фінбеками» були, швидше за все, Balaenoptera rice, оскільки цей вид є єдиним вусатим китом, який мешкає в Мексиканській затоці цілий рік. У 1965 році американський цетолог Дейл Райс вказав на відмінність місцевих китів, але він вважав їх расою близького смугача Брайда. Впродовж 20-го та початку 21-го століть цю популяцію китів називали китами Мексиканської затоки.

Дослідження мітохондріальної та ядерної ДНК у 2014 році Розелем та Вілкоксом виявило, що кити Мексиканської затоки належать до окремої генетично чіткої лінії, яка не належить жодному з двох представників видового комплексу Брайда(B. brydei та B. edeni), демонструючи, що вони можуть бути новим підвидом або видом. Однак, для підтвердження нового таксона науковцям бракувало голотипу (мертвого або живого зразка тварини). Вбивати чи ще якось пошкодити тварині, що знаходить на межі зникнення, науковці не мали права. Проблема вирішилася у 2019 році, коли на берег Національного парку Еверґлейдс у Флориді викинуло тіло загиблого кита. Таким чином дослідники отримали необхідний голотипу без необхідності вбивати чи шкодити будь-яким живим представникам виду. Скелет тварини перевезли до Смітсонівського інституту для дослідження, які підтвердили самостійність виду. Вид назвали Balaenoptera ricei на честь Дейла Райса за його роль у відкритті існування китів та на згадку про його 60-річний внесок у науку про морських ссавців.

Кит середнього розміру, завдовжки до 12,65 м і вагою до 30 т. Морфологічно Balaenoptera ricei і Balaenoptera brydei практично ідентичні і при порівнянні їх можна остаточно розрізнити лише за їхньою генетикою, анатомією скелета та акустичними ознаками.

Кладограма, що зображує еволюційні зв'язки виду:

• Gulf of Mexico Bryde's Whale
• NOAA Lists Gulf of Mexico Bryde's Whales as Endangered