Centaurea glastifolia
Centaurea glastifolia (солонцева волошка звичайна як Chartolepis glastifolia[1]) — вид рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у пд.-сх. і сх. Європі і в Азії.
Centaurea glastifolia | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Рід: | Волошка (Centaurea) |
Вид: | C. glastifolia |
Біноміальна назва | |
Centaurea glastifolia | |
Синоніми | |
Centaurea chartolepis Greuter |
Опис
Однорічна рослина 35–150 см заввишки. Рослина з повзучим кореневищами і висхідними, разом з черешками листків клапчасто-павутинистими стеблами. Листки цілісні, цілокраї; прикореневі й нижні стеблові — довгасто-овальні, до основи звужені, черешкові; середні й верхні — вузьколанцетні, основами утворюючи на стеблі широкі крила. Кошики поодинокі на верхівках стебла і гілок. Квіти яскраво-жовті. Сім'янки сплюснуті; чубчик подвійний[2].
Поширення й екологія
Поширений у південно-східній і східній Європі, Казахстан, Киргизстан, Монголія, Сіньцзян[3][4].
В Україні зростає на солонцюватих лугах — у південній і південно-східній частині степу[2].
Примітки
- Chartolepis glastifolia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 354. (рос.)(укр.)
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 21.02.2020. (англ.)
- The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 21.02.2020. (англ.)