Cephalophus natalensis

Червоний дуїкер

Червоні дуїкери мають довжину тіла до 1 м, висоту в плечах около 43 см і середню вагу тіла 14 кг.[1][4] І самці, і самки мають короткі прямі роги довжиною близько 6 см, у самок вони трохи менші.[1][4][5] Найбільша зафіксована довжина рогів — 11 см.[1] Червоний дуїкер насиченого червонувато-коричневого кольору, нижня частина тіла, як правило, блідіша.[1] Шерсть на підборідді, горлі та внутрішній частині вух зазвичай білого кольору.[1] Пасмо червонувато-коричневих і чорних волосків росте поміж рогів, а хвіст має білий кінчик.[1] Помітною особливістю цього виду є його згорблена спина: передні ноги коротші за задні.[4][6] Може стрибати на висоту 1,3 метри.[7]

Червоні дуїкери, як правило, живуть поодиноко, парами або невеликими сімейними групами, і рідко можна побачити групу, яка складається з більше ніж трьох особин.[5][6] Крик червоних дуїкерів досить гучний, схожий на пирхання і свист.[6] Коли тварина налякана, звучить гортанний крик.[6] Антилопи цього виду територіальні, вони часто позначають свою територію, використовуючи виділення своїх передочних залоз, що виділяється з верхньощелепних залоз біля їхніх очей.[4] Для того щоб помітити межі території вони потирають обличчям траву і кору дерев, щоб помітити межі території.[4] Іноді червоні дуїкери маркують виділенням залоз свого партнера чи теля.[4]

Червоні дуїкери харчуються листям, квітами, фруктами, що впали з дерев а також низькорослими чагарниками. ref name=eco />[8] Зазвичай це відбувається вдень, хоча в районах з помітною присутністю людей дуїкери можуть перейти на нічкий спосіб життя.[8]

Вагітність триває близько 8 місяців.[4] Коли маля народжується, він рудувато-чорного кольору, з рудувато-коричневою мордочкою, важить около кілограма і залишається з матір’ю від шести до восьми місяців.[6] Спарюються впродовж всього року.Зазвичай теля народжується в будь-який час року. [6] Молоді важать близько одного кілограма при народженні, і вони залишатимуться з матір’ю приблизно від шести до восьми місяців. [5][5] Самці не беруть участь у вирощуванні молодняку, тим не менше обидві статі реагуватимуть при виникненні небезпеки. [5] Зазвичай червоні дуїкери живуть близько 9 років, хоча деякі індивіди доживали в неволі і до 15.[1][2]

Червоні дуїкери мешкають у густих чагарниках і лісах, як в гірських, так і в прибережних районах, де поверхневі води легко доступні.[1] Цей вид можна зустріти на південному сході Танзанії, Малаві, крайньому північному сході Замбії, в Мозамбіку, Свазіленді, на південному сході Зімбабве та на північному сході ПАР.[2] Живуть в національних парках Крюгер, Хлухлуве-Імфолозі і в парку слонів Тембе.[6]

Найбільшою загрозою для червоного дуїкера є знищення природних середовищ існування.[6] Тим не менше, він залишається залишається доволі чисельним видом, і має статус виду, щодо якого занепокоєння є найменшим.[3]