Cuphead

Cuphead — відеогра жанрів «біжи і стріляй» і платформера, розроблена і видана канадською командою StudioMDHR Entertainment. Видана для Windows і Xbox One 29 вересня 2017 року, для macOS 19 жовтня 2019, та для Nintendo Switch 17 квітня 2019 року.

Cuphead
Розробник Studio MDHRd
Видавець Studio MDHRd
Дистриб'ютор Steam, Good Old Games[1], Humble Store[2], Nintendo eShopd і Microsoft Store
Жанр(и) Shoot 'em up і платформер
Платформа  Microsoft Windows
 macOS
 Xbox One
 Nintendo Switch
Дата випуску

Windows, Xbox One
29 вересня 2017
macOS
19 жовтня 2018
Nintendo Switch

18 квітня 2019
Режим гри відеогра для двох гравцівd, однокористувацька гра і багатокористувацька гра
Вік. обмеження

ESRB: EEveryone

PEGI: 3PEGI 3
Творці
Продюсер Марія Мольденхауер, Раян Мольденхауер
Режисер(и) Чад Мольденхауер, Джаред Мольденхауер
Сценарист(и) Єван Скольник
Ігродизайнер(и) Джаред Мольденхауер
Програміст(и) Тоні Кокулуцці, Ерік Біллінгслі
Художник(и) Чад Мольденхауер, Марія Мольденхауер
Композитор(и) Крістофер Маддіган
Технічні деталі
Рушій Unity
Носій цифрова дистрибуція
Офіційний сайт(англ.)

Гра виконана в комічному стилі анімації Disney 1930-х років та оповідає про пригоди двох чоловічків — Капхеда і Маґмена, що повинні вчасно перемогти низку ворогів аби врятувати свої душі від Диявола.

Ігровий процес

Основи

Головний герой, Капхед — це чоловічок з головою-чашкою (англ. cup — чашка), що стріляє з пальця по численних ворогах. Він рухається наповненими перешкодами рівнями зліва направо, може бігати, стрибати, присідати, уникаючи при цьому зіткнень з ворогами та їхніх пострілів. Успішні парирування атак (відбивання підсвічених об'єктів долонею) заповнюють спеціальну шкалу, яка дозволяє здійснити спеціальну атаку. На рівнях трапляються монети, за які потім здійснюються покупки інших атак і корисних предметів. При грі вдвох другий гравець керує аналогічним до Капхеда персонажем Маґменом (англ. Mugman, від англ. mug — кухлик).

Переміщення між рівнями відбувається на карті місцевості, що має розгалужені шляхи. Гравець може обирати до якого з декількох рівнів вирушити. На карті знаходяться і магазини, де за монети купуються звичайні та спеціальні атаки. Рівні поділяються на виконані в стилі «біжи і стріляй» з рядовими ворогами та рівні з босами, де позиція героя більш фіксована. По закінченню рівня виводиться звіт зі статистикою успіхів гравця.

Предмети

За монети в магазинах можна придбати корисні предмети, що екіпіруються персонажем і наділяють його додатковими здібностями:

  • Точильний брусок (англ. Whetstone) — дозволяє відбивати постріли ворогів назад.
  • Парирувальний цукор (англ. Parry Sugar) — екіпірувавши його, персонаж автоматично парирує атаки під час стрибка.
  • Димова бомба (англ. Smoke Bomb) — наділяє здатністю здійснювати ривки, під час яких персонаж прихований і невразливий.
  • Кава (англ. Coffee) — автоматично поступово заповнює шкалу спеціальної атаки, коли персонаж не атакує.
  • Серце (англ. Heart) — наділяє більшим запасом здоров'я, але послаблює атаки на 5 %.
  • Два серця (англ. Twin Hearts) — наділяє ще більшим запасом здоров'я, але послаблює атаки на 10 %.

Сюжет

Капхед і Маґмен — брати-чашки, що не послухавшись попереджень старого Чайника вирушають до казино. Ним керує Диявол і коли брати майже виграють джекпот, він підмовляє поставити власні душі. Капхед і Маґмен програють та благають не забирати їхні душі. Диявол погоджується помилувати їх, якщо ті зберуть до опівночі наступної доби контракти на душі, викрадені іншими боржниками. Коли брати повертаються додому, Чайник дає їм зілля, що дозволяє стріляти з пальців і Капхед з Маґменом вирушають на пошуки.

Брати забирають контракти Картоплини, Цибулини та Моркви в саду, а в лісі — згустка слизу Гупі ля Гранде. В барі вони перемагають жаб-боксерів Ріббі і Крокса, а потім у повітрі дирижабль Хільду Берг і в лісі гвоздику Кагні. Потім відбирають контракти в баронеси фон Бон Бон в землі солодощів Шугарленді, клоуна Беппі в луна-парку, джина Джиммі, птаха Воллі Ворблс і дракона Гріма Сірника. Їм вдається добути контракт королеви бджіл Ханібаттомс, капітана Брайніберда, кота Вернера Вермана. На звалищі вони долають божевільного доктора Кагла, а в морі сирену Калу Марію. Далі вони отримують контракти актриси Саллі Стейджплей і Потяга-привида.

Прийшовши в казино, брати зустрічають Королівського Кубика, що намагається зупинити їх, боячись, що коли вони здолали всіх боржників, то позбудуться і Диявола. Кубик викликає на підмогу своїх спільників, але всі вони врешті програють. Потім брати стикаються з самими Дияволом. Від результатів бою залежить фінал гри.

Хороший фінал. Перемігши Диявола, брати спалюють усі контракти, про що повідомляють боржникам. Ті приєднуються до святкування, де Чайник пишається Капхедом і Маґменом. Наприкінці оповідач натякає на продовження.

Поганий фінал. Якщо Капхед і Маґмен програють, або добровільно віддають контракти боржників, Диявол заволодіває їхніми душами та перетворює на своїх слуг. Одержимі злом, вони регочуть разом з Дияволом, який обіцяє, що тепер у них «добіса часу».

Розробка

Анімація 1930-х наслідується в Cuphead

Cuphead розроблялася незалежною студією StudioMDHR Entertainment і стала її першою відеогрою. Студія початково складалася з двох братів Чада і Джареда Молденхауерів[3]. Пізніше до них приєдналась дружина Чада Марія як продюсерка і художниця. Розробка гри почалася в 2012 році та відбувалася вдома у розробників в Онтаріо[4]. Джерелами натхнення слугували мультфільми першої половини XX століття, передусім Disney, Fleischer Studios, Аба Айверкса, Гріма Натвіка і Вілларда Боускі, особливо про Бетті Буп, Міккі та Мінні Маус і «Silly Symphonies»[3]. Перші спроба створити відеогру відбулася в братів у 2000 році, але тоді їм не вистачило ресурсів. Це мали бути гра в стилі Contra і мальована гра про ніндзя. Брати вирішили спробувати ще раз після успіху інді-ігри Super Meat Boy, розробленої Team Meat в 2010 році[5]. Зразками слугували Contra, Mega Man і Super Mario World[4].

Молденхауери планували Cuphead як складну «ретро-гру», в якій основна увага приділяється геймплею, а не сюжету. Вони задумали відмовитися від типового сюжету виду «діва в біді», натомість Капхед постійно створює проблеми самому собі[3]. Розробники планували перевершити Світовий рекорд Гіннеса за кількість битв c босами в грі жанру run-and-gun, маючи більше 30 босів в грі, в той час як попередній рекорд був поставлений з 25[6].

Багато графіки для гри було виконано вручну, а книга, з розкриття якої починається сюжет, була створена в натуральну величину[7]. Фони малювалися акварельними фарбами, а анімація виконувались покадрово чорнилом на прозорій плівці, після чого оцифровувались і розфарбовувались на комп'ютері[8]. Загалом було створено 45000 шарів плівки, що робить Cuphead відеогрою з найбільшою кількістю ручної анімації[4]. Початково гра розроблялася на XNA framework, але в 2014 її рушієм було обрано Unity, адже він одразу мав зручні інструменти для 2D анімації та дозволяв швидко портувати гру на різні платформи[9].

На 2015 рік студія вже складалася з 15-и людей, включаючи 5-х художників[8]. Хоча Cuphead була показана під час прес-конференції Xbox на Electronic Entertainment Expo 2014 року, на виставці в неї не можна було зіграти. На E3 2017 відбувся анонс дати виходу — 29 вересня 2017 року[5].

Мультсеріал

У липні 2019 року було анонсовано мультсеріал «Пригоди Капхеда» (англ. The Cuphead Show!) за мотивами гри, що транслюватиметься Netflix[10]. Дата виходу запланована на 18 лютого 2022 року[11].

Оцінки й відгуки

Огляди
Світові
ВиданняОцінка
Edge8/10[12]
EGM9.5/10[13]
Game Informer8/10[14]
GameSpot8/10[15]
GamesRadar[16]
Giant Bomb[17]
IGN8.8/10[18]
PC Gamer (US)86/100[19]
Агрегатори
АгрегаторОцінка
MetacriticPC: 88/100[20]
XONE: 86/100[21]
NS: 87/100[22]

Cuphead зібрала загалом позитивні відгуки та здобула на агрегаторі Metacritic середню оцінку 88 балів зі 100 для ПК, 86 зі 100 для Xbox One та 87 зі 100 для Nintendo Switch. Загальним було визнання видатного візуального стилю та складності гри[20].

Giant Bomb відзначили складність гри, що робить її «грою не для всіх», але також спонукає повторно проходити рівні. Особливі похвали стосувалися стилю, виконаному в традиціях раннього Діснею, а Капхед порівнювався з Міккі Маусом. «Насичений геймплей, що супроводжується неймовірно добре реалізованою естетикою, робить геймплейний досвід справді незабутнім»[17].

Згідно Game Informer, Cuphead — гра з найпримітнішим візуальним стилем за останні роки, що наслідує найкращі (і найдивніші) мультфільми 1920-30-х. Крім того відзначалася музика тих років у жанрах реґтайму та діксіленду. Вони сповна компенсують складність гри, що змушує як «сміятись, так і скреготати зубами»[14]. GameSpot назвали Cuphead «Вражаючим відродженням забутої форми мистецтва з відчуттям сучасності»[15].

Згідно рецензії PC Gamer, «Величезна частина привабливості Cuphead полягає в очікуванні того, яка чудернацька химерність чекає на вас далі»[19].

Примітки

  1. Good Old Games — 2008.
  2. Humble Store
  3. Gaming articles on Engadget. Engadget (англ.). Процитовано 2 серпня 2019.
  4. Webb, Kevin. Here's how the family behind the indie video game 'Cuphead' sold 3 million copies without any formal training in game design. Business Insider. Процитовано 2 серпня 2019.
  5. Leone, Matt (7 грудня 2017). Cuphead artists illustrate the game’s five-year dev cycle. Polygon. Процитовано 2 серпня 2019.
  6. Pitcher, Jenna (9 червня 2014). Cuphead is a game. Watch it, view it. Polygon. Процитовано 2 серпня 2019.
  7. Light, David (22 січня 2019). 'Cuphead' Devs Open Up About Tireless Game Development. GameDevolution (амер.). Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
  8. Webster, Andrew (28 вересня 2017). Cuphead: creating a game that looks like a 1930s cartoon. The Verge. Процитовано 2 серпня 2019.
  9. Cuphead Game Update and Unity. | Studio MDHR (амер.). 7 травня 2014. Процитовано 2 серпня 2019.
  10. The Cuphead Show announced, in development at Netflix. Jack of All Controllers (амер.). 9 липня 2019. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 2 серпня 2019.
  11. Beresford, Trilby (18 січня 2022). Netflix Drops Trailer for The Cuphead Show, Releasing on Streamer Next Month. The Hollywood Reporter. Процитовано 28 січня 2022.
  12. Cuphead. Edge (313) (Future). November 9, 2017: 114–115. ISSN 1350-1593.
  13. Carsillo, Ray (4 жовтня 2017). Cuphead review. EGMNow. Процитовано 4 жовтня 2017.
  14. Cork, Jeff (2 жовтня 2017). Cuphead. Game Informer. Процитовано 20 березня 2019.
  15. Brown, Peter (29 вересня 2017). Cuphead Review. GameSpot. Процитовано 29 вересня 2017.
  16. Sullivan, Lucas (29 вересня 2017). Cuphead review: 'Stands tall among the best 2D shooters of all time'. GamesRadar. Процитовано 29 вересня 2017.
  17. Pack, Ben (12 жовтня 2017). Review: Cuphead. Giant Bomb. Процитовано 12 жовтня 2017.
  18. Skrebels, Joe (2 жовтня 2017). Cuphead review. IGN. Процитовано 2 жовтня 2017.
  19. Schilling, Chris (2 жовтня 2017). Cuphead review. PC Gamer. Процитовано 2 жовтня 2017.
  20. Cuphead for PC Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Процитовано 2 жовтня 2017.
  21. Cuphead for Xbox One Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Процитовано 29 вересня 2017.
  22. Cuphead for Switch Reviews. Metacritic. CBS Interactive. Процитовано 18 квітня 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.