Dr. Dre

Андре Ромелль Янг (англ. Andre Romell Young, * 18 лютого 1965 року[1]), більш відомий як Dr. Dre — американський репер і продюсер, один з найуспішніших бітмейкерів в реп-музиці. Вважається найважливішою фігурою в популяризації Джі-фанку — одного із стилів реп-музики, який з'явився в середині 80-х в Лос-Анджелесі.

Dr. Dre
англ. Andre Young
Зображення
Dr. Dre у 2011 році
Основна інформація
Повне ім'я Андре Ромелль Янг
Дата народження 18 лютого 1965(1965-02-18) (57 років)
Місце народження Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
Роки активності з 1984 року
Громадянство  США
Національність афроамериканці
Професія репер, музичний продюсер, актор, підприємець
Освіта John C. Fremont High Schoold і Centennial High Schoold
Мова англійська
Жанр хіп-хоп, реп, гангста-реп
Псевдоніми Dr. Dre
Лейбл Epic Records, Ruthless Records, Priority Records, Death Row Records, Aftermath Entertainment, Interscope Records
Нагороди Греммі
www.drdre.com
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Крім сольної творчості, Dr. Dre продюсував альбоми численних реперів, серед яких були Snoop Dogg, Eminem, 50 Cent, Xzibit, 2Pac, The Game и Busta Rhymes.[2]

Дре починав музичну кар'єру як учасник гурту World Class Wreckin' Cru. Широку популярність придбав на рубежі 1980-х і 1990-х як учасник реп-групи N.W.A, що стояла біля витоків ґанґста-репу.[2] Після розпаду N.W.A. Дре почав сольну кар'єру. У 1992 році випустив свій перший альбом, що отримав назву «The Chronic». Він став бестселером і приніс авторові премію Греммі за сингл «Let Me Ride». У 1996 році Дре покинув Death Row Records і заснував власний лейбл Aftermath Entertainment. За другий альбом «2001», що вийшов у 1999 році, Дре отримав Греммі як «Найкращий продюсер року».[2] за даними списку Forbes, з 2015 статок оцінюється в $ 700 млн.

Протягом 2000-х Dr. Dre займався, в основному, продюсуванням сторонніх проектів, іноді записуючи дуети з різними виконавцями. В 2001[3] и 2004[4] роках називався журналом Rolling Stone одним з найбільш високооплачуваних представників шоу-бізнесу. Крім музичної кар'єри, Дре знявся в трьох фільмах: «Set It Off», «The Wash» і Тренувальний день.[5]

Молодість

Андре Роммель Янг, перша дитина Верни і Теодора Янгів, з'явився на світ 18 лютого 1965, коли Верні було всього лише 16 років. Після цього мати Андре вийшла за його батька, Теодора Янга. Своє друге ім'я — Ромеллу — Дре отримав завдяки батьку, який любив групу The Romells. У 1968 Верна розлучилася з Теодором Янгом і пізніше вийшла заміж за Кертіса Крейона.

У 1976 році Янг почав відвідувати школу «Vanguard Junior High School», але через активність злочинних банд в околицях школи, її довелося змінити на «Roosevelt Junior High School».[6] Мати Дре пізніше вийшла заміж за Уоррена Гріффіна, якого вона зустріла на своїй новій роботі в Лонг-Біч. Згодом у Уоррена і Верни народилося декілька дітей. Таким чином, у Дре з'явилося три зведених сестри й один зведений брат, який згодом теж став популярним репером, відомим під ім'ям Warren G.[7]

Протягом всього 1979 року Дре навчався в Комптонській школі «Centennial High School». Незабаром через погані оцінки він був переведений у «Fremont High School». Після невдалої спроби влаштуватися на роботу в авіакомпанію Андре провів решту своїх шкільних років, працюючи диск-жокеєм на вечірках. 15 грудня 1981, у 16-річного Дре і Лізи Джонсон народився син, названий Кертісом. Кертіс виховувався матір'ю, і не бачив батька протягом двадцяти років.[8]

Музична кар'єра

N.W.A (1986–1991)

В 1986 Дре зустрів репера Ice Cube, з яким записав кілька пісень для Ruthless Records — реп-лейблу, що належав Eazy-E. Пізніше Dr. Dre, Ice Cube і Eazy-E об'єдналися в групу, якій дали назву «Niggaz With Attitudez» (Нігери з поняттями) або, скорочено, N.W.A.. Група працювала в новому тоді жанрі «гангстерського репу», записуючи агресивну музику, доповнену нецензурними текстами про насильство, бідність, секс, наркотики і сутички з поліцією. Їхні пісні сильно відрізнялися від творчості попередників, і NWA швидко прославилися, ставши першими справжніми зірками гангста-репу. Їх перший повноформатний альбом Straight Outta Compton, а особливо пісня «Fuck the Police», що ввійшла до альбому, став вельми популярним незважаючи на повну відсутність просування у вигляді ефірів на радіо чи телебаченні.[2]

Згодом Ice Cube залишив N.W.A. через фінансові розбіжності, і Дре майже сам спродюсував і видав другий альбом групи — «Efil4zaggin», що при прочитанні навпаки читається як «Niggaz4Life».

«The Chronic» и Death Row Records

Після конфлікту з Eazy-E Дре залишив групу на піку її популярності і за порадою друга став співпрацювати з Шугом Найтом — відомим гангстером, бізнесменом і власником лейблу Death Row Records. У 1991 Дре випускає свій перший сингл. Це був дует із Snoop Dogg'ом, що ввійшов у саундтрек до фільму «Deep Cover».[2] Дебютний сольний альбом Дре The Chronic був випущений на студії Death Row Records наступного року. Цим альбомом Дре дав початок новому стилю реп-музики, як з точки зору інструментальної, так і текстової складових.[9]

Завдяки синглам «Nuthin' but a 'G' Thang», «Let Me Ride» і «Fuck wit Dre Day», записаних дуетом зі Снупп Доггом, альбом став феноменом хіп-хопу свого часу, а новий стиль G-funk домінував в реп-музиці протягом усіх 1990-х.[2]

Крім роботи над власними альбомом, Дре продюсує дебютний альбом Снуп Догга «Doggystyle», який відразу ж потрапив на перший рядок чарту Billboard.[10] У 1994 Дре також спродюсував саундтреки до фільмів «Above the Rim» та «Murder Was the Case».

В 1995, як тільки Death Row уклали контракт з Тупаком, Дре залишив лейбл, аргументуючи своє рішення тим, що Шуг Найт став корумпованим, нечесним і неконтрольованим. Після цього Дре організував свій власний лейбл Aftermath Entertainment, який став дочірньою організацією по відношенню до Interscope Records.[2]

Підприємницька діяльність
Логотип «Beats By Dr. Dre»

У 2008 році Dr. Dre спільно з головою американської групи лейблів звукозапису Interscope Geffen A&M Джиммі Йовіном заснував компанію Beats Electronics — виробника аудіо обладнання високого класу. Компанія виробляє продукцію під брендом Beats by Dr. Dre.

У 2011 році компанія запатентувала власну технологію Beats Audio, покликану покращувати якість звучання музики. В цьому ж році компанія Hewlett-Packard випустила серію персональних комп'ютерів, оснащених системами Beats Audio, а тайванський виробник електроніки HTC почав вбудовувати цю технологію у свої смартфони, деякі з яких мали у своїй комплектації навушники серії urBeats by Dr.Dre.

У 2014 році компанія Apple купила Beats Electronics за 3 млрд доларів, 1 млрд з яких дістався особисто Dr.Dre.[11]

Дискографія
  • Straight Outta Compton (з N.W.A) (1988)
  • Niggaz4Life (with N.W.A) (1991)
  • The Chronic (1992)
  • 2001 (1999)
  • Compton (2015)

Примітки
  1. Ro, Ronin (2007), Dr. Dre: The Biography, New York, New York, United States: Thunder's Mouth Press, ISBN 1-56025-921-3
  2. Dr.Dre. Biography. Allmusic. 22. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 1 січня 2011. Текст «09» проігноровано (довідка); Текст «2007» проігноровано (довідка)
  3. LaFranco, Robert; Binelli, Mark; Goodman, Fred (13 червня 2002). U2, Dre Highest Earning Artists. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 8 грудня 2006.
  4. LaFranco, Robert (10 лютого 2005). Money Makers. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 8 грудня 2006.
  5. Moss, Corey (3 квітня 2002). Dr. Dre's Final Album Will Be Hip-Hop Musical. MTV News. Процитовано 9 серпня 2007.
  6. Ro, 2007, p. 9
  7. Kenyatta, 2000, p. 14
  8. Ro, 2007, p. 11
  9. Huey, Steve. "The Chronic" — Overview. Allmusic. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 22 вересня 2007.
  10. Erlewine, Stephen Thomas. "Doggystyle" — Overview. Allmusic. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 15 лютого 2008.
  11. Apple, Inc. (2014). Apple to Acquire Beats Music & Beats Electronics. Процитовано 29 травня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.