Ґанґста-реп

Тексти ґанґста-реперів присвячені тяжкому життю в негритянських гетто, що включає в себе вуличне хуліганство, грабіж і торгівлю наркотиками. У текстах рясно використовуються нецензурні вирази й афроамериканський жаргон. Багато треків в цьому стилі були заборонені на радіо і ТБ через заклики до насильства, образи поліції.

Самі репери вважають, що зухвалі тексти — це сатира на сучасне суспільство і спроба відкрити очі обивателів на проблеми молоді: наркоманію, злочинність і жорстокість поліції.

Багато хто з родоначальників ґанґста були пов'язані з екстремістським рухом за права чорношкірих «Чорні пантери» та іншими «Black power»-організаціями, які поділяють їхні погляди.

Ґанґста-реп зародився на вулицях депресивних і неспокійних чорних гетто в Лос-Анджелесі і Нью-Йорку. Засновником жанру вважається репер Ice-T. У 82-му році у треці Cold Wind Madness він вперше читав про свою хуліганську молодість, а в 1986 розвинув тему в 6 in the Mornin, з якого починається історія ґанґста.

Одночасно з Ice-T розповідати про життя молодіжних злочинних банд почав Schoolly D. Ще серед засновників — Ерік «Eazy-Е» Райт і його група NWA. Першими ґанґста на східному узбережжі стали Boogie Down Productions у тому ж 1986 році, хоча ще довгий час жанр вважався переважно «західним».

На початку 1990-х почала стрімко зростати Нью-Йоркська (Іст Кост) сцена. Через це почалося протистояння двох узбереж. На західному головним лейблом був Death Row Records, заснований Dr. Dre і Шугом Найтом, на ньому видавалися Тупак Шакур, Snoop Dogg, Dr. Dre. Іст Кост був представлений лейблом Паффа Дедді Bad Boy Records, його артистами були The Notorious B.I.G., Kool G Rap та ін. Конкуренція західних і східних реперів спочатку вилилася в постійний обмін уколами й образами на текстах треків, а потім і у відкриту вуличну війну, в результаті якої загинули провідні артисти обох сторін: Тупак Шакур і The Notorious B.I.G.

До кінця 1990-х ґанґста почав комерцізуватися, особливо на сході та півдні США. Це торкнулося творчість Паффа Дедді, Jay-Z, 50 Cent'а. Тексти ставали більш позитивними і легковажними, проблеми наркоманії і злочинності, критика суспільства змінилися на романтизований образ ґанґстера, що живе «солодким життям». З'явилися змішання з модним R'n'B. Dr. Dre і зовсім оголосив, що «ґанґста-реп тепер мертвий».

Ґанґста-реп розкрив існуючі в середовищі хіп-хопу протиріччя. У 1990-і між реперами східного (Іст-Кост) і західного (Вест-Кост) узбережжя існувала конфронтація і навіть велася неоголошена війна. Крім того, навіть ставши багатими і знаменитими, багато ґанґста продовжували антигромадський спосіб життя. Наприклад, Тупак Шакур (який почав на східному узбережжі, потім переїхав на західне) був багато разів звинувачений в хуліганській стрільбі у вікно і навіть у ненавмисному вбивстві 6-річної дитини.

Всі 80-ті і початок 90-х Вест-Кост домінував в жанрі. Репери зі сходу намагалися переломити ситуацію. У 1993 в Нью-Йорку Пафф Дедді заснував амбітний лейбл Bad Boy Records, який поставив своїм завданням витіснити переважаючих «західняків» з ґанґста-сцени. У своїх треках репери зі сходу і з заходу почали обмінюватися випадами.

30 листопада 1994 в «західного» репера Тупака Шакура отримав вогнепальне поранення, коли він приїхав в Нью-Йоркську студію записувати новий альбом. Репер був поранений у руку, голову і живіт, але всі поранення виявилися легкими. Тупак публічно звинуватив лідера Іст-Кост Паффа Дедді в організації замаху, його друзів The Notorious B.I.G.'а і Андре Харрелла він вважав виконавцями, а свого помічника на ім'я Стретч підозрював у тому, що він провів вбивць у студію. Проте ніяких доказів знайдено не було. З цього приводу Notorious B.I.G. записав трек Who Shot Ya?, в якому висміював Шакура і нагадувалося, що «з Біггі жартувати небезпечно».

У лютому 1995 року сам Тупак потрапив до в'язниці за зґвалтування і ненавмисне вбивство. У в'язниці він записав альбом, на якому в деяких треках паплюжив своїх передбачуваних кривдників, в тому числі і непричетного до замаху Jay-Z. Артисти з іст-кост не залишилися в боргу і засипали Тупака і його лейбл Death Row Records образливими треками.

Тупак вийшов з в'язниці 30 жовтня під заставу, заплачену його продюсером з Death Row Records Suge Knightом. 30 листопада 1995 Стретч, підозрюваний «зрадник» Шакура, був знайдений мертвим з двома кульовими пораненнями в спину — рівно через рік після замаху на Тупака. У тому ж році було скоєно напад на помічника Біггі на ім'я Mark Bell: Suge Knight і Тупак намагалися його вибити. Навесні 1996 року Тупак випустив ще один альбом, де в текстах пригадував реперів з іст-кост та їх всі образи і погрожував розправою.

«Fuck you, die slow motherfucker, my fo-fo make sure all y'all kids don't grow!»

7 вересня 1996, коли Тупак і його оточення поверталися з боксерського поєдинку, його машину зрешетили кулями, і через кілька днів репер помер у лікарні. За підозрою у вбивстві був арештований хуліган Орландо Андерсон з банди Crips, якого Тупак і його люди побили днем раніше — за те, що він шпигував за Тупаком, як їм здалося. Але його участь довести не вдалося. Вбивці так і не були знайдені і справу було закрито. У середовищі вест-кост завжди підозрювали, що це було підлаштовано їх опонентами з іст-кост. Ті заперечували будь-яку причетність. Журналісти Los Angeles Times провели власне розслідування: за їхньою версією банда Crips була найнята Бігом для вбивства Тупака. Доказів у журналістів не вистачило і їх засудили за наклеп.

У лютому 1997 року Notorious B.I.G. приїхав до Лос-Анджелес, «столицю» вест-кост і оплот його недругів, щоб знятися в кліпі. На час перебування у місті він найняв посилену охорону, але це не допомогло. Він був застрелений з машини, що проїжджала повз, точно так само, як до цього Тупак. У 1998 році був убитий й інший підозрюваний у вбивстві Тупака — Орландо Андерсон. В обох випадках вбивці так і не були знайдені.

Після загибелі основних фігурантів, війна між узбережжями потроху зійшла нанівець. Багато відомих реперів, зокрема й патріарх жанру Ice-T, закликали зупинити насильство, і до початку 2000-х вбивства припинилися.

У 1994 році Конгрес США розпочав слухання з розслідування соціальних наслідків ґанґста-репу як одну з форм музичного напрямку.

• История ґанґста-рэпу
• Краткая история ґанґстерского рэпу^{[недоступне посилання з квітня 2019]}