Eublepharis

Представники цього роду сягають довжини до 20 см. Шкіра його має жовтий або кремовий колір з чорними плямами. Тулуб вкрито численними бородавками. Хвіст короткий. Має рухливі повіки, які допомагають захищатися від піску. Позбавлені прикріплюючих пластин на лапах. Мають міцні кігті, якими хапаються за поверхню.

У наявності є незначний статевий диморфізм — самці мають лише більшу вагу, ніж самиці. Стать визначається тільки під час шлюбного сезону й частково залежить від температури інкубації. Молоді гекони не поділені за статтю.

Живе у пустелях та напівпустелях. Полюбляють сухі місцини під скелями й у печерах. Це наземні тварини. Вдень вони відпочивають в\під камінням, активність цих геконів починається у сутінках. Швидко бігають та гарно лазають. При небезпеці можуть відкидати хвоста.

Харчуються гекони цього роду комахами, скорпіонами, павуками, дрібними гризунами.

Це яйцекладні плазуни. Вони відкладають свої яйця у травні—липні, зазвичай під камінням, скелями.

Мешкає у Пакистані, Ірані, Туркменістані, Афганістані, Східній Індії.

• Eublepharis angramainyu
• Eublepharis fuscus
• Eublepharis hardwickii
• Eublepharis macularius
• Eublepharis turcmenicus

• Grießhammer, Karsten & Köhler, Gunther: Leopardgeckos. Pflege, Zucht, Erkrankungen, Farbvarianten. Offenbach: Herpeton-Verlag, 2006. ISBN 3-936180-17-2