Euphorbia avasmontana

Euphorbia avasmontana (укр. Еуфорбія авасмонтана[1]) — вид сукулентних рослин з родини молочайні (Euphorbiaceae).

Euphorbia avasmontana
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід: Молочай (Euphorbia)
Вид:
E. avasmontana
Біноміальна назва
Euphorbia avasmontana
Dinter, 1928

Історія
Суцвіття Euphorbia avasmontana

Вид вперше описаний німецьким ботаніком Моріцом Куртом Дінтером (нім. Moritz Kurt Dinter, 1868—1945) у 1928 році у виданні англ. «Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis».[2]

Опис

Багатостеблові, колючі, стовпчасті кактусоподібні сукуленти з молочним латексом, що розгалужуються при основі, 2-2,5 м заввишки, які можуть розростатися майже так само завширшки. Це один з багатьох південноафриканських молочаїв, що на перший погляд виглядають дуже схожими один на одного. Його можна легко переплутатися з Euphorbia virosa та іншими великими молочаями.

Стебла: рідко розгалужені 6-7 см в діаметрі нерівномірно звужені в різних інтервалах (приблизно 10-15 см).

Ребра: 5-7, з дрібними борознами, на відстані ± 1 см.

Листя: присутні лише на молодих рослинах.

Шипи: Прямі, спарені, завдовжки 1-2 см, розташовані по всій довжині колоноподібних відростків.

Квітки: невеликі цимозні суцвіття жовтого кольору. В Європі (в культурі) цвітуть переважно навесні і восени.

Плоди: чітко трикутні коробочки завширшки до 6 мм.

Насіння: діаметром 1,7 мм, гладкі.

Поширення та екологія
Euphorbia avasmontana у рідному середовищі в Намібії
Euphorbia avasmontana в Гайдельберзькому ботанічному саду, Гайдельбер, Німеччина
Шипи Euphorbia avasmontana

Ареал Euphorbia avasmontana розташований майже цілком в Намібії, захоплюючи територію Північно-Капської провінції в Південно-Африканській Республіці. Рослини зростають на схилах пагорбів, іноді на скелястих оголеннях; зрідка зустрічається на вершинах гір і в інших місцях проживання. Часто росте разом з Aloe dichotoma.

Культивування

Це легкий вид для вирощування, який підходить для будь-якого добре дренованого ґрунту на сонці. Але молоді рослини добре ростуть і в приміщенні. Рослини надають перевагу добре проникній земляній суиіші, яка переважно складається з неорганічних матеріалів, таких як глина, пемза, лави, і лише трохи торфу або листової землі. Полив регулярний під час активного вегетаційного періоду з березня по вересень (в Європі). Вода ніколи не повинна застоюватись навколо коріння. Взимку рослини тримають майже повністю сухими.

Розмноження

Легко розмножувати живцями наприкінці весни до літа, просто зрізати живці, дати їм висохнути протягом 1 або 2 тижнів і посадити їх в землю (бажано сухий, проникний, надзвичайно добре дренований ґрунт).

При зрізанні рослина виліляє латекс, який вважається найбільш отруйним з усіх видів. Легкий мазок латексом на шкірі або обличчі створює пухирі, а вдихання повітря поблизу виділення латексу може викликати відчуття печіння в горлі. Латекс дратує очі і може викликати сліпоту. При контакті з латексом потрібно не торкатися обличчя або очей до того, як помити руки водою з милом.

Традиційне використання

Використовується бушменами для оглушення риби, що дозволяє ловити її руками. Рибну отруту готують таким чином: замочують пучок трави в латексі, прив'язують його до каменю і кидають у воду. Паралізована риба піднімається на поверхню протягом короткого періоду часу.

Ці молочаї можна вирощувати у великому, кам'янистому, добре дренованому ґрунті в садах на сухих територіях, однак через латекс і шипи вони не рекомендуються для сімейного саду. Це дуже посухостійкий, але вразливий до морозу вид.

Охоронні заходи

Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]

Включений до Червоного списку південноафриканських рослин (англ. Red List of South African Plants). Має статус «найменший ризик».[4]

Примітки
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Repertorium Specierum Novarum Regni Vegetabilis, Beihefte 53: 96. 1928.
  3. Euphorbia avasmontana. CITES. Процитовано 11.06.2019. (англ.)
  4. Euphorbia avasmontana. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Процитовано 11.06.2019. (англ.)

Бібліографія
  • Doreen Court «Succulent Flora of Southern Africa» CRC Press, 01 June 2000 (англ.)
  • Urs Eggli «Illustrated Handbook of Succulent Plants: Dicotyledons» Volume 2. Springer, 2002 (англ.)
  • Curtis, B. & Mannheimer, C. A. 2005. Tree Atlas of Namibia. pp. XIV+674. NBRI, Windhoek. ISBN 99916-68-06-3.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.