F (тип підводних човнів США)
Тип підводних човнів «F» — чотири підводних човни одного проєкту ВМС США спроєктованих на Electric Boat в 1909 році. F- 1 і F-2 були побудовані на Union Iron Works в Сан-Франциско, а F-3 і F-4 були побудовані на Seattle Construction and Drydock Company в Сіетлі, штат Вашингтон.
| ПЧ типу «F» | ||
|---|---|---|
| F-class submarine | ||
 | ||
| Під прапором |  США | |
| Спуск на воду | 1911—1912 (4 човни) | |
| Виведений зі складу флоту | 1922 рік | |
| Сучасний статус | утилізовані | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 13,5 вузлів (25 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 11,5 вузлів (21,3 км/год) | |
| Гранична глибина занурення | 61 м | |
| Екіпаж | 22 особи | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 43,51 м | |
| Ширина корпусу найб. | 4,70 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,71 м | |
| Озброєння | ||
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових ТА калібру 18 дюймів — 467 мм, 4 торпеди | |
 Зображення на Вікісховищі | ||
Конструкція
Вони схожі на човни типу «С» і типу «D», але є більшими, 400 тонн при зануренні проти 337 тонн на типі «D». Вони були однокорпусними човнами. Загальна довжина була 43,4 м, з шириною у 4,7 м. Вони також, як і човни типу «Е» мали носові рулі. Як і в типі «Е» були встановлені дизельні двигуни, їх раннього моделі, котрі були ще дуже ненадійні і котрі були замінені в 1915 році.[1]
Корпус човнів мав три відсіки:
- торпедний, з чотири 18-дюймові торпедними апаратами,
- відсік управління, з баластними регулюючими клапанами, управління рулями, перископ.
- машинний, з двома дизельними двигунами, двома електродвигунами, котрі були з'єднані між собою через з'єднувальну муфту, аби використовувати електродвигуни також і як генератори для зарядки батареї. На їх спільних валах також були встановлені гребні гвинти.
Перед зануренням дизелі вимикалися і від'єднувалися муфтою від електродвигуна. Натомість на нього для приведення в рух гребних гвинтів подавався струм від електробатарей, що забезпечувало рух човна у підводному положенні.
У ці човни також були включені деякі пристрої, призначені для збільшення надводної швидкості, котрі були в стандартними у США для підводних човнів цієї епохи, в тому числі мале вітрило і обертові кришкою над дулами торпедних апаратів.
Експлуатація
Всі чотири підводні човни типу «F» несли службу на Тихоокеанському флоті США. Переважно були розташовані у Сан-Педро, в Каліфорнії і з перебуванням в Гаваях. F-4 пропав біля Гавай 25 березня 1915, бо через витік кислоти з акумуляторів був пошкоджений корпус. F-1 і F-3 зіткнувся в Сан-Дієго 17 грудня 1917 і F-1 був втрачений. Човни F-2 і F-3 бути виведені з експлуатації і продані на металобрухт у 1922 році, згідно Вашингтонської морської угоди.
Представник и
- USS F-1 (SS-20) — спущений на воду 6 вересня 1911 з назвою «Carp». Переданий флоту 19 червня 1912. Перейменований в F-1 17 листопада 1911. Затонув у результаті зіткнення з F-3, 17 грудня 1917[2]
- USS F-2 (SS-21) — спущений на воду 19 березня 1912 з назвою «Barracuda». Переданий флоту 25 червня 1912. Перейменований в F-2 17 листопада 1911. Виведений з експлуатації 17 липня 1920 і проданий на металобрухт 16 березня 1922.[3]
- USS F-3 (SS-22) — спущений на воду 6 січня 1912 з назвою «Pickerel». Переданий флоту 5 серпня 1912. Перейменований в F-3 і в «SS-22» 17 липня 1920. Виведений з експлуатації 15 березня 1922 і проданий на металобрухт.[4]
- USS F-4 (SS-23) — спущений на воду 6 січня 1912 з назвою «Skate». Переданий флоту 3 травня 1913. Перейменований в F-4 і в «SS-23» 17 листопада 1911. провалився в глибину біля Гаваїв 25 березня 1915.[5]
Див. також
Примітки
Література
- The Loss of the USS F-1
- Gardiner, Robert, Conway's all the world's fighting ships 1906—1921 Conway Maritime Press, 1985. ISBN 0-85177-245-5.
- Friedman, Norman «US Submarines through 1945: An Illustrated Design History», Naval Institute Press, Annapolis:1995, ISBN 1-55750-263-3.
- Navsource.org early diesel submarines page
- Pigboats.com F-boats page