Fermi (космічний телескоп)

Космічна гамма-обсерваторія Фермi (попередня назва — GLAST англ. Gamma-ray Large Area Space Telescope) — орбітальна гамма-обсерваторія Американського космічного агентства NASA, що працює на низькій навколоземній орбіті з 2008 року.

Fermi Gamma-ray Space Telescope

Обладнання

На борту гамма-обсерваторії встановлено ширококутний телескоп (Large Area Telescope)[1], який є його основним науковим інструментом. Цей телескоп здійснює огляди всього неба в пошуках астрофізичних та космологічних явищ, таких як активні ядра галактик, пульсари та інші високоенергетичні джерела, а також, можливо, сліди взаємодії темної матерії. Іншим приладом на борту цього космічного апарата є монітор гамма-спалахів (англ. Gamma-ray Burst Monitor).

Запуск

Запуск телескопа кілька разів відкладався. Спочатку була вибрана дата 16 травня 2008 року, проте під час встановлення другого ступеня ракети-носій було пошкоджено, і запуск відклали: спочатку до п'ятого червня, а потім — до одинадцятого. Запуск був проведений в 11 червня 2008 з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида) за допомогою ракети-носія «Дельта-2».

Початковий логотип GLAST
Змінений логотип телескопа Фермі

Після запуску телескоп, що мав попередню назву GLAST (англ. Gamma-ray Large Area Space Telescope) було названо ім'ям Енріко Фермі[2].

Телескоп Фермі покликаний стати заміною попередньої гамма-обсерваторії — Комптон, яка бездоганно відпрацювала на орбіті дев'ять років і була затоплена в Тихому океані в червні 2000 року. Комптон збирав і передавав на Землю дані про випромінювання у найжорсткішій частині електромагнітного спектру, зокрема, про гамма-спалахи. Ним було зафіксовано близько 2,5 тисячі подібних сплесків, тоді як за всю попередню історію спостережень їх було зареєстровано близько трьохсот.

Апаратура «Фермі» в 50 разів чутливіша за прилади попередника[джерело?]. Телескоп масою майже п'ять тонн, перебуває на орбіті заввишки 552 кілометри, і здатен за три години (два оберти навколо Землі) «оглянути» все небо, у той час, як 17-тонний «Комптон» на вирішення аналогічної задачі витрачав 15 місяців. Обсерваторія здатна вести спостереження в діапазоні енергій квантів від 60 МЕв до 300 ГЕв, що, зокрема, дозволяє робити важливі висновки про космічні променів високих енергій[3].

Створення телескопа коштувало 690 мільйонів доларів (з них 600 млн внесено США). У проєкті брали участь також Німеччина, Італія, Франція, Швеція і Японія[2]. Передбачається, що його місія триватиме 5-10 років.

Відкриття

Бульбашки Фермі
Художнє зображення велетенських бульбашок Чумацького Шляху, які випромінюють у рентгенівському та гамма-діапазонах.
Виявлені телескопом Фермі пульсари гамма-діапазону.
Цикл пульсара Вітрил у гамма-діапазоні.

У листопаді 2010 р. Даг Фінкбейнер (англ. Doug Finkbeiner), Мен Су (англ. Meng Su) та Трейсі Слетієр (англ. Tracy Slatyer) з Гарвардського університету в результаті аналізу загальнодоступних даних, отриманих за допомогою космічного телескопа Фермі, відкрили у нашій Галактиці дві велетенські області гамма-випромінювання[4]. Ці області являють собою дві велетенські сфери-бульбашки, які простягаються на 25 000 св.р., що дотикаються в центрі й утворюють своєрідну «гантелю», перпендикулярну площині галактики[5]. Ці дві сфери розташовані симетрично відносно центру Галактики і є джерелом значно підвищеного потоку гамма-випромінювання, яке, за однією з гіпотез, можуть продукувати релятивістські частинки, викинуті з надмасивної чорної діри, розташованої в центрі Чумацького Шляху.

Подія IceCube-170922A

22 вересня 2017 року о 20:54 за UTC автоматична система детектора IceCube зареєструвала подію 170922A, яка являла собою мюонову «доріжку», що утворилася в ході взаємодії нейтрино високої енергій із льодом. 28 вересня 2017 року за спостереженнями гамма-обсерваторії Фермі було ідентифіковано джерело нейтрино з енергією 290 ТеВ. Ним виявився блазар TXS 0506 + 056, розташований у напрямку сузір'я Оріона. Спалах гамма-випромінювання з того ж джерела підтвердила низка наземних черенківськовських телескопів, зокрема MAGIC і система H.E.S.S. Ця подія вважається визначним досягненням сучасної багатоканальної астрономії, оскільки лише спільні спостереження забезпечують досить повну та одночасну реєстрацію картини[6].

Джерела
  1. Новосядлий Б. С. Лекції з курсу «Структура й еволюція Всесвіту» : навч. посiбн.. — ЛНУ ім. І. Франка. — Львів, 2014. — 120 с.
  2. The Fermi Gamma-ray Space Telescope. Goddard Space Flight Center, NASA. Процитовано 6 вересня 2018.
  3. В.В. Бешлей. Сучасні наземні та космічні гама-обсерваторії // 16 Українська конференція з космічних досліджень : тези доповідей конференції. — Одеса. — С. 80.
  4. Клавдія Мельничук (11.03.2017). «Хаббл» допомагає датувати останній великий «обід» чорної діри Чумацького шляху. Daleki-Zori.com.ua. Процитовано 6 вересня 2018.
  5. The Fermi telescope discovers giant structure in our galaxy. Astronomy.com. 10 листопада 2010. Процитовано 6 вересня 2018. (англ.)
  6. Сергій Кікоть (12 липня, 2018 21:15). Астрономи вперше знайшли джерело нейтрино надвисоких енергій — ним виявився блазар. Громадське. Процитовано 6 вересня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.