Fomitopsis betulina

Цей гриб уперше описав Жан Бюйяр в 1788 році під назвою Boletus betulinus[10]. У 1881 році Петтер Карстен переніс його у рід Piptoporus[11], для якого він став типовим видом[12]. Молекулярно-філогенетичні дослідження показали, що цей вид належить до роду Fomitopsis,[13][14] і 2016 року його було перейменовано в Fomitopsis betulina[12].

Видовий епітет betulina пов'язаний із тим, що цей гриб росте на березі (Betula)[15].

Шапинка копитоподібна, м'ясиста, зверху матова сіро-коричнева, знизу біла й пориста. Ширина — до 10-15 см, товщина — до 4-6 см. Споровий порошок білий.

Плодові тіла ростуть цілий рік.

Росте на живих березах, спричиняючи гниль серцевини, та відмерлих березових стовбурах.

Не їстівний. Вживається у народній медицині для лікування надмірної ваги, ран тощо[16].

Хімічний склад та фармакологічну дію березової губки активно досліджували[17]. У плодових тілах гриба є поліпоренова кислота, що є отруйною для паразитичного черв'яка Trichuris trichiura[18]. Дві кульки з цього гриба, нанизані на шкіряні стрічки, знайшли у Етці — людини, що жила 5300 років тому в Тіролі. Є припущення, що вони могли використовуватися як отрута для паразитів та проносний засіб для їх видалення[18].

У свіжих спорофорах Fomitopsis betulina живе жук Paramecosoma melanocephalum (Cryptophagidae)[19].

• 
  Розмір плодового тіла у порівнянні з людиною
• 
  Плодове тіло
• 
  Молодий гриб
• 
  Пори

• Piptoporus betulinus // Mycobank.org, — CBS-KNAW Fungal Biodiversity Center Utrecht, 2016.
• Karsten, P.A. 1881. Enumeratio Boletinearum et Polyporearum Fennicarum, systemate novo dispositarum. Revue Mycologique Toulouse. 3(9):16-19 
• E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007. — 384 p. — P. 314.