Glauco (1935)

«Глауко» (італ. Glauco) військовий корабель, підводний човен, головний у своєму типі, Королівських ВМС Італії за часів Другої світової війни.

«Глауко»
Glauco
Типова схема підводних човнів типу «Глауко»
Служба
Тип/клас Підводний човен типу «Глауко»
Держава прапора Королівство Італія
Належність  Королівські військово-морські сили Італії
Корабельня CRDA, Трієст
Закладено 10 жовтня 1932
Спущено на воду 5 січня 1935
Введено в експлуатацію 20 вересня 1935
На службі 19351941
Загибель 27 червня 1941 року знищений британським есмінцем «Вішарт» західніше Гібралтару
Бойовий досвід Друга світова війна
Середземномор'я
Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 1071 тонна (надводна)
1326 тонн (підводна)
Довжина 73 м
Ширина 7,2 м
Висота 5,12 м
Технічні дані
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни FIAT
2 × електродвигуни CRDA
Гвинти 2
Потужність 3000 к. с. (дизельних двигуни)
1200 к. с. (електродвигун)
Швидкість 17 вузлів (30 км/год) (надводна)
8 вузлів (15 км/год) (підводна)
Дальність плавання 9760 миль (18080 км) на швидкості 8 вузлів у надводному положенні
110 миль (200 км) на швидкості 3 вузли (5,6 км/год) у підводному положенні
Екіпаж 58 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 1 × 100-мм гармата OTO Mod. 1928
Торпедно-мінне озброєння 8 × 533-мм торпедних апаратів
16 торпед
Зенітне озброєння 2 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Model 1931
«Глауко»
Район загибелі «Глауко»

«Глауко» був закладений 10 жовтня 1932 року на верфі компанії Cantieri Riuniti dell'Adriatico у Трієсті. 5 січня 1935 року він був спущений на воду, а 20 вересня 1935 року увійшов до складу Королівських ВМС Італії.

Історія служби

На початку Другої світової війни «Глауко» під командуванням командора Кандідо Корветті входив до групи з п'яти підводних човнів, до складу якої, крім «Глауко», входили «Таццолі» Карло Феча ді Коссато, «Тоті», «Марчелло» та «Медуза», які діяли разом поблизу алжирського та туніського узбережжя із завданням перехоплення французьких та англійських транспортів під час їхнього руху з Гібралтару. З 23 по 26 червня «Глауко» перебував на патрулюванні в районі, що охоплює західну частину моря від мису Карбон до мису Корбелін.

26 вересня 1940 року «Глауко» у складі групи з 12 італійських підводних човнів, які були виділені для ведення бойових дій в Атлантиці, до шести раніше прибулих, вийшов з Неаполя та попрямував до італійської військово-морської бази BETASOM в Бордо. 2 жовтня човен пройшов Гібралтарську протоку.

27 червня 1941 року «Глауко» був виявлений біля мису Спартель і атакований британським есмінцем «Вішарт». Зазнавши серйозних пошкоджень унаслідок атаки, італійський підводний човен був вимушений спливти на поверхню, після чого екіпаж його затопив. Вісім членів екіпажу не змогли втекти і загинули разом з підводним човном. Решту екіпажу, включаючи командира, британці взяли в полон.

Див. також

Примітки

    Посилання

    Література

    • Bagnasco, Erminio (1977). Submarines of World War Two. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-962-6.
    • Brescia, Maurizio (2012). Mussolini's Navy: A Reference Guide to the Regina Marina 1930–45. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 978-1-59114-544-8.
    • Luis de la Sierra, La guerra navale nel Mediterraneo: 1940—1943, Milano, Mursia, 1998. ISBN 88-425-2377-1


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.