Golar Winter
Golar Winter – плавуча установка з регазифікації та зберігання зрідженого природного газу (Floating storage and regasification unit, FSRU), створена для норвезької компанії Golar.
Історія | |
---|---|
Назва: | Golar Winter |
Власник: | Golar |
Будівник: |
|
Завершений: | 2004 |
Ідентифікатор: | IMO 9256614 / MMSI 538003487 |
Статус: | активне |
Основні характеристики | |
Тип: |
|
Тоннаж: |
|
Довжина: | 277 |
Ширина: | 43 |
Осадка: | 10.5 |
Місткість: | 138 000 м3, регазифікація 5,1 млрд м3 на рік |
Загальна інформація
Станом на кінець 2010-х років Golar стала другою в світі (після Excelerate Energy зі штаб-квартирою в Техасі) за розмірами свого флоту FSRU, при цьому Golar Winter було її другим судном такого типу.
Golar Winter спорудили в 2004 році на південнокорейській верфі компанії Daewoo Shipbuilding&Marine Engineering у Кодже як танкер для перевезення зрідженого природного газу. Втім, вже у 2006-му власник замовив переобладнання у FSRU, яке провели на сінгапурській верфі Keppel shipyard в період з вересня 2008-го по травень 2009-го.
Розміщена на борту регазифікаційна установка має продуктивність 5,1 млрд м3 на рік, а зберігання ЗПГ відбувається у резервуарах загальним об’ємом 138 000 м3. За необхідності, судно може використовуватись як звичайний ЗПГ-танкер.[1]
Служба судна
Переобладнання судна у плавучу установку велось з огляду на контракт із бразильською компанією Petrobras, яка вирішила облаштувати плавучий регазифікаційний термінал в затоці Гуанабара поблизу Ріо-де-Жанейро. У травні 2009-го Golar Winter полишила Сінгапур, прийняла по дорозі партію ЗПГ на острові Трінідад та у липні прибула до Гуанабари, де передала вантаж на плавучу установку Golar Spirit. Остання тимчасово обслуговувала одразу два бразильські термінали[2][3] і після прибуття Golar Winter повернулась на свій основний термінал у Печемі. В наступні кілька років Golar Winter працювала у Гуанабарі, хоча й могла полишати цей район (наприклад, відомо про візит судна у 2010-му до Печему, де воно знову провело певні операції разом з Golar Spirit[4][5]).
В 2012-му бразильці вирішили підсилити можливості терміналу Гуанабарі та замовили для нього більш потужні установку у компанії Excelerate Energy. Після того як у грудні 2012-го сюди прибула FSRU Exquisite, Golar Winter відправили на дообладнання, а у жовтні 2013-го судно стало до роботи на новому бразильському терміналі Байя-Тодуз-ус-Сантус (штат Баїя). Первісний 10-річний контракт був при цьому подовжений на 5 років по 2024-й.[6][7] Хоча Golar Winter була основним судном для терміналу в Баїї, проте вона так само могла періодично полишати його. Так, на осінь 2017-го був запланований доковий ремонт, на час якого підмінити Golar Winter мала FSRU Experience.[8]
У лютому 2019-го провели рокіровку двох установок – Golar Winter та Experience – між терміналами в Баїї та Печемі.[9] Станом на осінь 2020-го Golar Winter продовжувала роботу в Печемі.[10]
Примітки
- Ship GOLAR WINTER (LNG Tanker) Registered in Marshall Is - Vessel details, Current position and Voyage information - IMO 9256614, MMSI 538003487, Call Sign V7RE2. MarineTraffic.com (англ.). Процитовано 14 січня 2022.
- GOLAR LNG: DELIVERING THE WORLD’S FIRST FSRUs Blake Blackwell, Vice President, Business Development, and Hugo Skaar, Vice President, Projects Golar LNG Ltd.
- Regasification trials prove pioneering Hamworthy LNG technology. Wartsila.com (англ.). Процитовано 14 січня 2022.
- Golar Spirit. www.aukevisser.nl. Процитовано 14 січня 2022.
- NewsWeb. newsweb.oslobors.no. Процитовано 14 січня 2022.
- The TEX Report Ltd.. www.texreport.co.jp. Процитовано 14 січня 2022.
- Tusiani, Michael; Shearer, Gordon (6 вересня 2016). LNG: Fuel For A Changing World: A Nontechnical Guide, 2nd Edition (англ.). PennWell Corporation. ISBN 978-1-59370-369-1.
- BNamericas - The challenges of operating the largest FSRU.... BNamericas.com (англ.). Процитовано 14 січня 2022.
- Petrobras swaps FSRUs as thermal dispatch rises | Argus Media. www.argusmedia.com (англ.). 14 лютого 2019. Процитовано 14 січня 2022.
- Petrobras tender for LNG terminal derails: Update | Argus Media. www.argusmedia.com (англ.). 2 жовтня 2020. Процитовано 14 січня 2022.