Group DF

Передісторія діяльності групи розпочалась більше 20 років тому^[коли?], коли Дмитро Фірташ розгорнув власний бізнес у сфері торгівлі в Україні та Росії. Тоді йому вдалося налагодити ділові зв'язки з країнами Середньої Азії і він розпочав поставки споживчих товарів в обмін на природний газ. Вже у 2002 році Дмитро Фірташ засновує компанію Eural Trans Gas Kft і укладає ексклюзивні контракти на постачання туркменського газу в Україну, а роком пізніше в Угорщині засновує компанію з торгівлі газом і енергетичними послугами EMFESZ Kft, яка пізніше отримує також ліцензію на торгівлю газом у Польщі. Це був початок становлення газового бізнесу підприємця, який пізніше став основою консолідованої бізнес-групи.

У 2004 році спільно з «Газпром» було створено компанію «РосУкрЕнерго АГ», яка постачала середньоазійський газ в Україну та країни Європи до кінця 2008 року. Сьогодні в Україні група є портфельним інвестором низки регіональних газорозподільних компаній і в подальшому має намір консолідувати галузь.

Підприємства групи є споживачами значного обсягу газу, тому питання прямих закупок є надзвичайно значимим для Group DF. Зокрема, підприємства групи щороку споживають майже 6 млрд кубометрів газу, а частка газу в структурі собівартості мінеральних добрив сягає 65-85%[7].

На початку 2000-х, активно розвиваючи газовий бізнес, Дмитро Фірташ вирішує започаткувати новий бізнес-напрям — азотну хімію. У тій же Середній Азії він купує контрольний пакет ЗАТ СП «Таджик Азот» — найбільшого місцевого виробника мінеральних добрив. Потім додає до активів естонський «Нітроферт», а у 2004 р. консолідує хімічні активи і засновує холдинг OSTCHEM, який пізніше у 2011–2012 рр. купує контрольні пакети азотних підприємств в Україні — у Горлівці, Черкасах, Сєвєродонецьку та Рівному. Пізніше — для побудови замкненого циклу хімічного виробництва в рамках групи — серед активів Group DF з'являється власна мережа складів для дистрибуції продукції («УкрАгро НПК»), а для транспортування добрив група купує морський перевалочний порт для сухих вантажів «Ніка Тера». Для скорочення відстані від виробників до споживачів та розширення збуту мінеральних добрив, мережу регіональних складів на початку 2014 року розширюють з 15 до 25 у різних регіонах України. Таким чином, розвиваючи власну дистриб’юторську мережу, OSTCHEM планує підвищити свою конкурентоспроможність серед виробників мінеральних добрив на ринку України[8].

Сьогодні консолідовані у Group DF хімічні активи забезпечують групі лідерські позиції у виробництві аміаку, аміачної селітри, карбаміду у Східній Європі. Крім того, підприємства виробляють вапняно-аміачну суміш, карбамідно-аміачну суміш та амофос. За коментарями керівництва, до 2018 року[9] Group DF інвестує у програму розвитку азотної хімії близько 2 млрд дол. США.

У пошуках галузетворчих бізнесів підприємець починає розвивати титановий напрям — із купівлі частки «Кримського ТИТАНу» у 2004 році. Далі поступово інвестує у розвиток виробництва: філіал кримського комбінату в Іршанську починає розробку трьох нових дільниць для виробництва ільменіту, а на самому «Кримському ТИТАНі» побудовано новий цех сірчаної кислоти. В кінці 2012 року Група консолідує 100% акцій підприємства, та вже у квітні 2013 року у публічному просторі з'являється інформація про плани будівництва на «Кримському ТИТАНі» нового виробництва двоокису титану та розширення потужностей наявного — разом це 240 тис. тонн двоокису титану на рік, що дозволить забезпечити 4% присутності на світовому ринку[10].

Стратегічно група націлена на побудову вертикально-інтегрованого титанового холдингу. Так, група здійснювала[11] видобування титанових руд на чотирьох підприємствах у Житомирській та Дніпропетровській областях України. А у грудні 2012 року Group DF перемагає в конкурсі із залучення інвестора до ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» і за кілька місяців оголошує про масштабну інвестиційну програму на цьому підприємстві. Ця програма включає запуск нових потужностей з виробництва металевого титану, а саме, титанового шлаку на 150 тис. тонн в рік та титанової губки на 40 тис. тонн в рік. Окрім того, Group DF планує налагодити на ЗТМК виробництво титанових злитків та сплавів[12]. У листопаді 2013 року процес створення ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» завершується. В результаті, Group DF стає інвестором ЗТМК та отримує 49%-ву частку в уставному капіталі підприємства.[13]

Керівництво групи заявило, що нові потужності на ЗТМК дозволять збільшити долю держави у світовому виробництві титанового шлаку — з 0,66% до 4%, а титанової губки — з 5 до 14%[12]. Коментуючи загальні інвестиції у програму розвитку титанової галузі, Дмитро Фірташ озвучив цифру в 2,5 млрд дол. США до 2017 р.[10] Ці інвестиції будуть спрямовані на розробку нових титанових родовищ, нарощування виробництва двоокису титану та металевого титану.

Втім, підприємство станом на липень 2016 року так і не відновило роботи. Згідно із аудитом Держфінінспекції України, основну частину інвестиційних коштів було витрачено не за призначенням[14].

Ще один ключовий напрям для групи — банківський. У 2011 році вона купує контрольний пакет ПАТ Комерційний банк «Надра»[15]. На 1 січня 2013 року банк «Надра»  — універсальний комерційний банк з активами у 27 млрд. 684 млн грн.[16][17]. На 1 січня 2014 року активи банку склали 31 млрд. 115 млн. грн.[18]. Банк є одним із провідних українських фінустанов та входить до першої десятки вітчизняних банків за розміром активів і до п‘ятірки – за кількістю відділень. Регіональна мережа банку «Надра» налічує понад 500 відділень у 290 населених пунктах країни. Стратегічно банк фокусується на наданні універсальних банківських послуг, проте пріоритетним напрямом залишається обслуговування роздрібних клієнтів[19].

Клієнтами банку були понад 800 тисяч українців. Так, у 2013 році банк увійшов до п‘ятірки лідерів банківського ринку за приростом депозитних вкладень фізичних осіб, а розмір інвестицій у реальний сектор економіки склав понад 10 млрд. грн. Окрім того, банк «Надра» очолив рейтинг надійності українських банків за результатами роботи у 2013 році, який провів журнал «Деньги»[20]. 

5 лютого 2015 року Національний банк України визнав банк «Надра» неплатоспроможним.[21]

5 червня 2015 року Національний банк України прийняв рішення про ліквідацію банку «Надра».[22]

23 січня 2014 року Group DF придбала у італійської групи Intesa Sanpaolo 100% акцій «Правекс-Банку»[23][24].

Свій перший інвестиційний проект в аграрному секторі — тепличний комплекс DF Agro на Тернопільщині — керівництво групи називає факультативом і далі шукає цікаві проекти для інвестицій. Першу чергу комплексу площею 10 га у с. Синьків відкрили 2012 року, у планах на наступні роки — розширити площу до 40 га. Тепличний комплекс спеціалізується на вирощуванні овочів: помідорів, огірків та перцю. Окрім того, тепличний комплекс є першим в Україні, де перець вирощується у промислових обсягах. Раніше під його вирощування в Україні було відведено всього 1% тепличних площ, а свої потреби в цій культурі Україна забезпечувала майже виключно за рахунок імпорту. За оцінками групи, виробничі потужності господарства дозволять скоротити імпорт перцю в Україні.

Єдине в Україні та одне з найбільших у Східній Європі підприємство з виробництва технічної кальцинованої та харчової соди — ПАТ «Кримський содовий завод» — група придбала ще у 2004 році. Воно забезпечувало 80% потреб внутрішнього ринку цієї продукції і близько 2% світового попиту[25]. В 2013 році «Кримський содовий завод» запустив виробництво харчової соди потужністю 20 тис. тонн на рік, підприємство було єдиним виробником харчової соди в Україні. Також, у тому ж році для забезпечення власною сировиною, підприємство відкрило на Північно–Баксанському родовищі власну сировинну базу з видобутку вапняку[26], який використовується у виробництві соди. Окрім основних  напрямів діяльності підприємства, якими є випуск кальцинованої та харчової соди, підприємство випускає також харчову сіль, засоби побутової хімії та будівельні матеріали [27].

Консолідуючи активи, з 2007 по 2019 Group DF також була присутньою на ринку нерухомості — зокрема була співвласником БЦ «Парус» (проданий партнеру Вагіфу Алієву у 2016 році) та ТРЦ «Арена Сіті» (проданий у 2019 бізнесмену Сергію Тігіпку) у Києві. А в 2013 році вона розпочала новий напрям — медійний, придбавши контрольний пакет акцій Inter Media Group, яка включає телеканали «Інтер», «К1», «К2», «НТН», «Мега», «Ентер-Фільм», «Ентер-Музика», «Zoom» та «Піксель».

Як один з найбільших інвесторів в українську економіку, Group DF підтримує ініціативи, покликані підвишити рівень економічного розвитку України. Так, у листопаді 2013 року група виступила одним із спонсорів міжнародного саміту «Сценарії розвитку України». Організаторами проекту виступили Всесвітній економічний форумом (ВЕФ), великий український бізнес та українська влада. У рамках панельних дискусій учасники саміту провели обговорення можливих економічних сценаріїв розвитку України та надали відповідні рекомендації українському уряду.

Флагманським проектом Group DF у співпраці з благодійним фондом Firtash Foundation у напрямі культурної дипломатії стали «Дні України у Великій Британії»[29]. Культурний фестиваль відбувся у Лондоні з 17 по 19 жовтня 2013 р. і став першою масштабною міжнародною подією, яка відкрила європейцям сучасну Україну.[30][31] Протягом трьох днів провідні українські художники, артисти, музиканти, дизайнери і народні майстри демонстрували колорит України та багатство сучасної української культури.

За оцінками експертів, загалом усі заходи, що відбулися в рамках “Днів України”, побачили близько 110-120 тисяч мешканців і гостей Лондона. [32]