HMS M16
«M16» (англ. HMS M16) був монітором типу M15 Королівського флоту.
| Монітор M16 | ||
|---|---|---|
| Служба | ||
| Тип/клас | Монітор типу M15 | |
| Держава прапора |  Велика Британія | |
| Спущено на воду | 3 травня 1915 року | |
| Статус | Проданий 29 січня 1920 року | |
| Ідентифікація | ||
| Параметри | ||
| Тоннаж | 540 тонн | |
| Довжина | 54,03 м | |
| Ширина | 9,4 м | |
| Осадка | 2,06 м | |
| Технічні дані | ||
| Рухова установка | 4 бойлери Парова машина | |
| Потужність | 800 к.с. | |
| Швидкість | 11 вузлів | |
| Екіпаж | 69 чоловік | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 x 233,7-мм гармата «BL 9.2-inch Mk IX – X» 1 x 76-мм гармата «QF 12-pounder 12 cwt» 1 x 57-мм гармата «QF 6-pounder Hotchkiss» | |
Конструкція
Призначений для обстрілів берегових цілей, як основне озброєння «M16» отримав одну 9,2-дюймову гармату Mk X, яка зберігалася як запасна для крейсерів типів «Дрейк» та "Кресі".[1] Крім того, на моніторі встановили 76,2-мм гармату, а також 57-міліметрову зенітку. Корабель мав паровий двигун потрійного розширення потужністю 800 кінських сил, який дозволяв розвивати швидкість до 11 вузлів. Екіпаж складався з 69 офіцерів і матросів.
Будівництво
«M16» був замовлений у березні 1915 року в рамках Воєнної надзвичайної програми з будівництва кораблів. Монітор було закладено на верфі Вільяма Грея в Хартлпулі в березні 1915 року, спущено на воду 3 травня 1915 року та завершено у червні 1915 року.
Перша світова війна
«M16» служив у Середземномор'ї з липня 1915 по жовтень 1918 року. По дорозі до театру операцій на Мальті на моніторі встановили основне озброєння. Брав участь у підтримці десанту у Галліполі. Після вступу у війну на боці Центральних держав Болгарії, у жовтні 1915 року брав участь у обстрілах егейського узбережжя цієї держави.[2]
Комерційне використання
«M16» був проданий 29 січня 1920 року для комерційного використання як нафтовий танкер за 7500 фунтів стерлінгів компанії «Anglo Saxon Petroleum Co» і перейменований у «Tiga» (числівник «три» малайською). Певний час застосовувався для перевезення нафти з місця видобування на озері Маракайбо до переробного заводу на Кюрасао.[3]
Посилання
- Gray, Randal (ред.). Conway's All the World's Fighting Ships, 1906–1921. Conway Maritime Press. с. 48. ISBN 0-85177-245-5.
- Буянов, Дмитрий (31.08.2019). Мониторы от Палестины до Венеции. Warspot (російська). Процитовано 19.09.2019.
- Буянов, Дмитрий (13.08.2019). Мониторы Его Величества против большевиков. Warspot (російська). Процитовано 19.09.2019.
Список літератури
- Colledge, J. J.; Warlow, Ben (2006) [1969]. Ships of the Royal Navy: The Complete Record of all Fighting Ships of the Royal Navy (Rev. ed.). London: Chatham Publishing. ISBN 978-1-86176-281-8. OCLC 67375475.
- Dittmar, F. J. & Colledge, J. J., "British Warships 1914-1919", (Ian Allan, London, 1972), ISBN 0-7110-0380-7