Монітори типу M15

Кораблі цього типу були замовлені у березні 1915 року, як частина Надзвичайної воєнної програми суднобудівництва. Вони були спроектовані для використання  9.2 дюймових гарматних башт Mk VI знятих з застарілих захищених крейсерів типу «Едгар», та новіших гармат цього ж калібру Mk X, які зберігалися на складах для  броньованих крейсерів типу «Дрейк» та захищених крейсерів типу «Крессі». Внаслідок цього перші чотири монітори цього типу, які будувала фірма William Gray & Company з Хартлпулу, отримали башти Mk X. Решта кораблів, які будувала фірма Sir Raylton Dixon & Co., у Мідлсбро, отримали застарілі башти Mk VI.

Впродовж вересня 1915 року  9,2 дюймові гармати HMS M24, M25, M26 та M27 були зняті для використання на суходолі. Вони були замінені 7,5-дюймовими гарматами. M24 та M25 отримали запасні гармати, призначені для потопленого пре-дредноута «Triumph», M26 отримав одну з запасних гармат для пре-дредноута "Swiftsure" M27 отримав 6 дюймову гармату.

З M21 та M23 також зняли їх 9,2-дюймові гармати у 1917 році. Натомість вони також отримали 7,5-дюймові гармати з виведеного з експлуатації «Swiftsure».

Кораблі цього типу мали різні двигуни. M21 та M22 були оснащенні звичайними паровими двигунами потрійного розширення,  M24  - чотирициліндровим парафіновим двигуном, решта отримала чотирициліндрові нафтові двигуни Bolinder.

M25, M26, M27 та M28 служили у Патрулі Дувру з 1915 до 1918 рік. Решта кораблів цього типу використовувалась на Середземноморському театрі бойових дій з 1915.  M23 був переведений звідти до складу Патруля Дувру у червні 1917 року, а M21 у жовтні того ж року.

Під час інтервенції у Громадянську війну у Росії M23, M24, M25 та M27 діяли для підтримки британських сил та білих військ на Білому морі та на Північній Двіні з травня по серпень 1919 року.

M22 був перероблений на мінний загороджувач в 1920 році, у той час як M23 став навчальним кораблем, який використовувався до 1958 року і був  розібраний на метал у 1959 році.

• «М15» - спущений на воду 28 квітня 1915 потоплений німецьким підводним мінним загороджувачем UC-38 11 листопада 1917.
• «М16» - спущений на воду 3 травня 1915, проданий 29 січня 1920.
• «М17» - спущений на воду 12 травня 1915, проданий 12 травня 1920.
• «М18» - спущений на воду 15 травня 1915, проданий 29 січня 1920.
• «М19» - спущений на воду 4 травня 1915, проданий 12 травня 1920.
• «М20» - спущений на воду 11 травня 1915, проданий 29 січня 1920.
• «М21» -спущений на воду 27 травня 1915, підірвався на міні 20 жовтня 1918.
• «М22» - спущений на воду 10 червня 1915, перейменований на "Medea" 1925, проданий у грудні 1938
• «М23» - спущений на воду 17 червня 1915, перейменований на "Claverhouse" 1922, проданий 1959
• «М24» - спущений на воду 9 серпня1915, проданий 29 січня 1920.
• «М25» - спущений на воду 24 липня 1915 знищений екіпажем 16 вересня 1919
• «М26» - спущений на воду 24 серпня 1915, проданий 29 січня 1920.
• «М27» - спущений на воду 8 вересня 1915, знищений екіпажем 16 вересня 1919
• «М28» - спущений на воду 28 червня 1915 та був потоплений під час Битви при Імбросі 20 січня 1918.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монітори типу M15

• Jane's Fighting Ships of World War One (1919), Jane's Publishing Company
• Dittmar, F. J. & Colledge, J. J., British Warships 1914-1919, (Ian Allan, London, 1972), ISBN 0-7110-0380-7
• Gray, Randal (ed), Conway's All The World's Fighting Ships, 1906-1921, (Conway Maritime Press, London, 1985), ISBN 0-85177-245-5