HR 6819

Шаблон:AstroCoordШаблон:Немає зображенняШаблон:Сузір'я астрономічного об'єктаПомилка скрипту: Не існує модуля «Wikidata/category».Шаблон:Перевірка астрокоординат

Історія дослідження
Дані спостережень
(Епоха J2000.0[1])
Пряме сходження Шаблон:AstroCoord
Схилення Шаблон:AstroCoord
Астрометрія
Радиальна швидкість (Rv)  км/c
Шаблон:Картка/блок з маркерами
Спектральні характеристики
Шаблон:Картка/блок з маркерами
Фізичні характеристики
Маса  M☉
Радіус  R☉
Вік  років
Температура  K
Світність  Шаблон:Світність Сонця
Елементи орбіти
Період (P)  років
-
Шаблон:Картка/коди у каталогах
Інформація у базах даних
Зоряна система
Зоря має кілька компонентів
Їх параметри:

Шаблон:Зоря/ВД-компонентШаблон:Зоря/ВД-компонентШаблон:Зоря/ВД-компонентШаблон:Зоря/ВД-компонентШаблон:Зоря/ВД-компонент


Є також інші компоненти
-
Шаблон:Картка/вікідані

HR 6819 (також відома як HD 167128 або QV Телескопа, QV Telescopii) — потрійна зоряна система, що знаходиться у південному сузір'ї Телескоп, а саме у його південно-західній частині, біля межі з сузір'ями Павич і Жертовник. Система виглядає як досить тьмяна змінна зоря, видима неозброєним оком; видима зоряна величина варіюється від 5,32 до 5,39. Знаходиться на відстані приблизно 1120 світлових років від Сонця і віддаляється від нас зі швидкістю приблизно 9,4 км/с.

У дослідженні, опублікованому у травні 2020 року, стверджується, що QV Telescopii містить чорну діру, і у випадку повного підтвердження даної гіпотези HR 6819 стане найближчою до Сонця відомою чорною дірою (а також першою, що розташована у системі, видимій неозброєним оком).[2]

Спостерігати систему можна лише на південь від 33-го градусу північної широти.

Каталогізація

HR 6819 — це позначення даного об'єкта у Каталозі яскравих зір. У Каталозі Генрі Дрейпера система записана як HD 167128, а у каталозі об'єктів телескопа Гіппаркос — як HIP 89605.[3] Через те, що яскравість об'єкта варіюється, назва записується як QV Telescopii, таким чином позначаючи, що це 330-та підтверджена зоря змінної яскравості (за винятком зір з позначеннями Баєра) у сузір'ї Телескоп.[4]

Компоненти системи
Широкоформатне зображення QV Telescopii у сузір'ї Телескоп
Зображення художника: потрійна система QV Телескопа з чорною дірою у центрі

HR 6819 — ієрархічна потрійна зоряна система, що містить класичну Be-зорю, позначену B, з невідомим поки періодом обертання, і внутрішню систему, що складається з зорі класу B III (період 40,3 днів, позначена як Aa) і чорної діри без акреційного диска (масою від 5,4 сонячник), позначену як Ab.[5]

HR 6819 вважалася одиничною зорею[6] до 2009-го року, коли астроном Моніка Майнц (Monika Maintz) у своєму дослідженні з'ясувала, що спектр об'єкта містить сигнатуру двох зір. Втім, ґрунтовному аналізу заважала обмежена видимість системи. Група астрономів, очолювана Томасом Рівініусом (Thomas Rivinius) здійснила більш точні виміри радіальної швидкості, на основі яких було зроблено висновок про існування у системі невидимої stellar-mass black hole.[5]

QV Tel Aa

Головний компонент системи Aa (раніше позначався A[5]) — зоря класу B III, блакитний гігант, масою від 5 до 6 сонячних, і температурою 16…18 кілокельвін. Ця зоря і інша зоря-компаньйон (невидима з Землі) формують подвійну зорю з періодом приблизно 40,33 днів.[5]

Джерела
  1. Gaia DR2 / Data Processing and Analysis Consortium, European Space Agency — 2018. — Vol. 1345.
  2. «Практично у вас на подвір'ї»: чорна діра так близько, що її можна знайти без телескопа. BBC. 9 травня 2020.
  3. HD 167128. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 14 лютого 2020.
  4. Samus, N.N.; Kazarovets, E.V.; Durlevich, O.V.; Kireeva, N. N.; Pastukhova, E.N. (2017). General Catalogue of Variable Stars. Astronomy Reports. 5.1 61 (1): 80–88. Bibcode:2017ARep...61...80S. doi:10.1134/S1063772917010085.
  5. Rivinius, Th.; Baade, D.; Hadrava, P.; Heida, M.; Klement, R. (2020). A naked-eye triple system with a nonaccreting black hole in the inner binary. Astronomy & Astrophysics 637 (L3): 11. Bibcode:2020A&A...637L...3R. arXiv:2005.02541. doi:10.1051/0004-6361/202038020.
  6. Eggleton, P.P.; Tokovinin, A.A. (September 2008). A catalogue of multiplicity among bright stellar systems. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 389 (2): 869–879. Bibcode:2008MNRAS.389..869E. arXiv:0806.2878. doi:10.1111/j.1365-2966.2008.13596.x.
  7. Gaia collaboration (August 2018). Gaia Data Release 2. Astronomy & Astrophysics (Summary of the contents and survey properties) 616. A1. Bibcode:2018A&A...616A...1G. arXiv:1804.09365. doi:10.1051/0004-6361/201833051. Gaia DR2 record at VizieR.
  8. QV Telescopii. Variable Star Index. Процитовано 6 травня 2020. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  9. Hiltner, W.A.; Garrison, R.F.; Schild, R.E. (July 1969). MK spectral types for bright southern OB stars. The Astrophysical Journal 157: 313. Bibcode:1969ApJ...157..313H. doi:10.1086/150069.
  10. Anderson, E.; Francis, Ch. (2012). XHIP: An extended Hipparcos compilation. Astronomy Letters 38 (5): 331. Bibcode:2012AstL...38..331A. arXiv:1108.4971. doi:10.1134/S1063773712050015.
  11. Houk, Nancy (1979). Michigan catalogue of two-dimensional spectral types for the HD stars 1. Ann Arbor, Michigan: Department of Astronomy, University of Michigan. Bibcode:1978mcts.book.....H.
  12. Arcos, C.; Kanaan, S.; Chávez, J.; Vanzi, L.; Araya, I.; Curé, M. (March 2018). Stellar parameters and H-α line profile variability of Be stars in the BeSOS survey. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 474 (4): 5287–5299. Bibcode:2018MNRAS.474.5287A. arXiv:1711.08675. doi:10.1093/mnras/stx3075.
  13. Tetzlaff, N.; Neuhäuser, R.; Hohle, M.M. (January 2011). A catalogue of young runaway Hipparcos stars within 3 kpc from the Sun. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 410 (1): 190–200. Bibcode:2011MNRAS.410..190T. arXiv:1007.4883. doi:10.1111/j.1365-2966.2010.17434.x.
  14. Brown, A.G.A.; Verschueren, W. (1997). High S/N Echelle spectroscopy in young stellar groups. II. Rotational velocities of early-type stars in SCO OB2. Astronomy and Astrophysics 319: 811. Bibcode:1997A&A...319..811B. arXiv:astro-ph/9608089.
  15. Jaschek, M.; Egret, D. (April 1982). Catalog of Be stars. IAU Symposium 98: 261. Bibcode:1982IAUS...98..261J.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.