Honda NSF250R

Honda NSF250R гоночний мотоцикл, що випускається японською компанією Honda з 2011 року для участі у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP в класі Moto3. Замінив попередню модель Honda RS250R.

Honda NSF250R, версія 2011 року
Загальна інформація
Виробник Honda
Роки випуску 2011-2014
Попередня модель Honda RS250R
Наступна модель Honda NSF250RW
Тип Гоночний мотоцикл
Складові
Двигун
КПП Шаблон:Кпп
Передня шина 90/580 R17
Задня шина 120/600 R17
Технічні характеристики
Ємність баку 11
Споряджена маса, кг 84 (143 з гонщиком)
Максимальна швидкість, км/год 252,5
Габарити
Довжина, мм 1809
Ширина, мм 560
Висота, мм 1037
Дорожній просвіт, мм 107
Honda NSF250R на Вікісховищі

Історія

Поступове заміщення двотактних двигунів на чотиритактні у чемпіонаті MotoGP завершилось у класі 125cc. З сезону 2012 він був замінений на клас Moto3. Згідно з новими правилами, до участі у змаганнях допускались мотоцикли з чотиритактними двигунами з максимальним робочим об'ємом 250 см³. Honda Racing Corporation, яка у сезоні 2011 участі в класі 125cc не брала, вирішила приєднатись до новоутвореного класу. З цією метою і був розроблений мотоцикл моделі NSF250R. Він мав поборотись з австрійським KTM RC250GP.

На відміну від конкурентів, які для своїх мотоциклів модифікували вже існуючі двигуни з кросових моделей, інженери Honda розробили абсолютно новий двигун. Головка блоку циліндрів була нахилена назад на 15° для кращого розподілу мас. Клапани були виготовлені з титану. Мотоцикл розвивав потужність 47,6 к.с. (при 13,0 тис.об./хв.) та крутний момент 28 Нм (при 10,5 тис.об./хв.).[2]

До грудня 2011 року було випущено приблизно 450 одиниць NSF250R, які постачались командам за ціною в 23,6 тис. в абсолютно білій лівреї.

Сезон 2012

Дебютний сезон виявився для Honda NSF250R невдалим. Хоча його обрало багато команд, таких як: «Ambrogio Next Racing», «JHK t-shirt Laglisse», «Caretta Technology», «Estrella Galicia 0'0», Racing Team Germany, «Technomag-CIP-TSR», «Ongetta-Centro Seta», «Team Italia FMI», Moto FGR, «San Carlo Gresini Moto3» та «Blusens Avintia», він не зміг дати бій австрійському KTM. Єдиним, хто боровся з лідерами, виявився Алексіс Масбу, який одного разу фінішував на подіумі, зайнявши 2-е місце на Гран-Прі Німеччини. Проте в загальному заліку він фінішував лише 13-им. Honda ж у заліку виробників зайняла лише 5-е місце. Варто відзначити, що багато учасників використовували мотоцикли, побудовані на базі двигуна від NSF250R, комплектуючи його шасі різних виробників, таких як Suter, FTR, TSR, та інші. На таких мотоциклах гонщики демонстрували кращі результати, зокрема Маверік Віньялес на мотоциклі FTR Honda успішно боровся з лідерами, зайнявши у загальному заліку 3-є місце.

Невдоволені неконкурентноздатністю Honda NSF250R, декілька команд на наступний сезон вирішили змінити постачальника мотоциклів, зокрема «Gresini Racing» (перейшов на KTM) та «Ambrogio Racing» (на Mahindra).

Сезон 2013

Сезон 2013 став черговим успіхом KTM та невдачею Honda. На NSF250R не було здобуто жодного очка. Такий розклад справ не міг радувати Шуея Накамото, віце-президента Honda Racing Corporation, адже команда домінувала у класі MotoGP та завжди ставила перед собою найвищі завдання. Тому перед японськими інженерами була поставлена серйозна задача по підготовці NSF250R для наступного сезону. Результатом роботи стала нова модель NSF250RW, яка дебютувала у сезоні 2014.

Сезон 2014

У сезоні 2014 мотоцикл Honda NSF250R використовували лише епізодично — оскільки він був дешевший за NSF250RW, його використовували лише гонщики для участі у змаганням по вайлд-кард.

Примітки

  1. Event Best Maximum Speed. motogp.com (англ.). Dorna Sports. Процитовано 24.10.2014.
  2. Honda NSF250R Moto3: tutti i dettagli. motociclismo.it (італ.). 06.06.2011. Процитовано 24.10.2014.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.