In vivo
In vivo — у перекладі з латині: у живому (чи на живому) — означає, що подія відбувається всередині організму. У науці in vivo означає експерименти, що проводяться на живих тканинах і цілих організмах чи всередині них. Прикладами експериментів in vivo можуть бути експерименти на лабораторних тваринах чи клінічні випробовування.
Дослідження in vivo
Такі типи досліджень значно наближають експериментатора до предмету дослідження. Моделі in vivo дозволяють набагато краще прослідкувати за загальним ефектом експерименту, аніж подібні експерименти in vitro.
Якщо метою є розробка ліків, чи збір інформації про біологічні системи, природа і якості хімічних засобів не можуть бути визначені незалежно від систем, на яких проводяться тестування. Компоненти, що приєднуються до ізольованих рекомбінантних білків — це одне; хімічні сполуки, що впливають на живу клітину — це друге. А фармакологічні препарати, до яких організм може бути не сприйнятливим чи, навпаки, формувати на них відповідь у різних своїх системах — це третє. Якби властивості фармакологічних препаратів in vitro і in vivo були однаковими, то розробка ліків була б не складнішою, аніж просте виробництво цих препаратів.[1]
У минулому одним із найпоширеніших об'єктів для досліджень in vivo була морська свинка. Проте зараз у біологічних експериментах ці тварини здебільшого витіснені меншими, дешевшими та здатними до швидкого розмноження щурами й мишами.
Примітки
- Lipinski C, Hopkins A (2004). Navigating chemical space for biology and medicine. Nature 432 (7019): 855–61. PMID 15602551.