Миша

Mus від грец. μῦς[1]. Миша — походить від псл. мишь, обидві назви мають спільні, іє. корені[2].

Довжина тіла дорослих мишей коливається від 4,5 до 12,5 см, хатньої миші — до 18 см (разом із хвостом). Хвіст відносно довгий (70-110 % довжини тіла), його товщина становить 0,3-0,5 см. Голова складає приблизно третину всього тіла. Очі найчастіше чорного забарвлення. Вуха переважно круглої форми, рідше загострені. Вібриси завдовжки від 0,5 см. Шерсть середньої густоти, від сірого до яскраво-рудого кольорів.

Миші поширені на всіх материках, крім Антарктиди. Хатня миша пристосувалась до життя з людьми, харчуючись зерном і різними іншими харчовими запасами людей. Завдяки цьому цей вид поширений по всій планеті, разом із людиною.

На теренах України поширені два представники роду: миша хатня та миша курганцева. Найбільша різниця між видами відчутна у способах життя: хатня мешкає переважно у штучно створених людиною умовах або на прилеглих до будівель і садиб ділянках, а курганцева завжди уникає людей. Відмінності між цими двома видами украй незначні і їх відносять до категорії «види-двійники». Крім цього, курганцева миша не має мускусного запаху і здатна будувати курганці із запасами їжі на зимовий час.

Найбільш шкідливий вид роду — хатня миша. Вона живиться залишеними без уваги харчовими припасами в людських помешканнях, прогризає мішки з зерном, риє нори у стінах будинків і для людей є джерелом таких інфекційних хвороб, як лептоспіроз, ендемічний висипний тиф, везикульозний рикетсіоз тощо.

Миші зазнають винищення через вчинені збитки на продуктових підприємствах та у сільських, деколи навіть у міських, оселях. Для винищення мишей приручали котів, змій та навіть їжаків. Для вбивання мишей придумали мишоловки та отруту (тріло).

Коли приручали диких тварин, котів приручили не тільки як домашню тварину, а і як хижака, що винищує мишей. Для вилову мишей, всі породи котів придатні. На території України зокрема, для знищення мишей поселяли вужів, що в полюванні було дуже ефективними. У сільській місцевості люди часто приручали їжаків, що харчуються щурами та мишами.

Мишоловки люди створили для вбивства мишей. Принцип мишоловки полягає у знищенні гризуна шляхом перебивання йому хребта або розтрощення черепа ударом металевої дуги. Для цього мишей приваблюють до пастки принадою (хліб, сало, поролон, змочений у запашній олії тощо). Прилад спрацьовує тоді, коли миша торкається приманки.

Отрута є одним з найефективнішим та найновіших способів знищення мишей. В отруту додають небезпечні хімічні речовини, що припиняють роботу життєво важливих органів. Найефективнішою отрутою вважається та, яка діє на печінку, тому, що припиняє її роботу поступово.

У часи Ліннея до цього роду відносили більшість видів підряду Мишовиді у сучасному розумінні його обсягу. Надалі та до середини 20 століття до цього роду відносили всіх представників родини Muridae або принаймні триби Murini, зокрема, пацюків, мишаків тощо.

Підрід Nannomys

Mus musculoides — представник підроду «карликових мишей» (Nannomys)

Mus mattheyi — мешканець вологих саван Африки

• Mus callewaerti
• Mus setulosus
• Mus triton
• Mus bufo
• Mus tenellus
• Mus haussa
• Mus mattheyi
• Mus indutus
• Mus setzeri
• Mus musculoides
• Mus minutoides
• Mus orangiae
• Mus mahomet
• Mus sorella
• Mus kasaicus
• Mus neavei
• Mus oubanguii
• Mus goundae
• Mus baoulei

• Зі спостережень над трансгенезом у тварин, зокрема, у мишей
• Винайдені нові ліки, які експериментували на мишах
• Знайдено джерело страху мишей щодо котів (рос)
• Генетики зробили обсессивно-компульсивних мишей^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Нові дослідження в медицині
• Миша // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 990. — 1000 екз.