Invictus

«Invictus» (укр. Непідкорений, нескорений) — вірш англійського поета, видавця і критика Вільяма Ернеста Генлі. Написаний 1875 року, опублікований в 1888 році — без назви — у його першій збірці «Книга віршів» (англ. Book of Verses) у розділі «Життя та смерть (Відлуння)» (англ. Life and Death (Echoes))[1].

Invictus

Out of the night that covers me,
Black as the pit from pole to pole,
I thank whatever gods may be
For my unconquerable soul.

In the fell clutch of circumstance
I have not winced nor cried aloud.
Under the bludgeonings of chance
My head is bloody, but unbowed.

Beyond this place of wrath and tears
Looms but the Horror of the shade,
And yet the menace of the years
Finds, and shall find me, unafraid.

It matters not how strait the gate,
How charged with punishments the scroll,
I am the master of my fate:
I am the captain of my soul.[1]

Invictus

Із темної ночі, що вкрила цей світ
Проваллям від краю до краю
Богів, що створили мене і мій рід,
Нескореним духом вітаю.

(…)

Хай двері вузькі та високий паркан —
Гріхами не спутати волі:
Я — вільний, я — духу свого капітан.
Володар своєї я долі.[2]

У ранніх передруках зустрічалася присвята «До Р. Т. Г. Б.» (англ. To R. T. H. B.) — Роберту Томасу Гамільтону Брюсу (англ. Robert Thomas Hamilton Bruce) (1846—1899), успішному шотландському торговцю борошном, пекарю та меценату[3]. Назву «Invictus» (лат. непідкорений, нескорений)[4] додав редактор Артур Квіллер-Куч (англ. Arthur Quiller-Couch), коли вірш увійшов до антології Oxford Book of English Verse[5][6]. Літературне визнання Вільяма Ернеста Генлі майже цілком базується на цьому вірші[7].

Історія створення

В 1875 році, через ускладнення після туберкульозу, потрібно було ампутувати одну ногу Генлі. Одразу ж після операції йому повідомили, що необхідно ампутувати й другу ногу. Однак, Генлі вирішив довіритися хірургу Джозефу Лістеру, якому вдалося врятувати кінцівку[8].

Перебуваючи у лікарні, він написав поему, яка стала відома як «Invictus». Цей період його життя, а також важке дитинство, були основними джерелами натхнення для твору і відіграють основну роль для його розуміння[9].

Вплив
Ми все ще володарі нашої долі. Ми все ще є капітанами наших душ.
Оригінальний текст (англ.)
We are still masters of our fate. We still are captain of our souls.
  • Аун Сан Су Чжі, політична діячка М'янми, лідерка опозиції, лауреатка Нобелівської премії миру (1991), стверджувала, що цей вірш надихнув її батька, Аун Сана, та його сучасників, боротися за незалежність, а також «надихнув інших борців в інших країнах в різний час»[14].
  • Джеймс Бонд Стокдейл (англ. James Stockdale), який був військовополоненим у Північній Кореї, згадував, що у в'язниці йому передав останній стовпчик вірша, написаний за допомогою екскрементів щурів на туалетному папері, Девід Гетчер (англ. David Hatcher).[15].

Вірш також звучить у фільмі «Нескорений» (2000) та в грі Mass Effect 3. Масовий вбивця Тімоті Маквей, незадовго до страти, назвав цей вірш своєю передсмертною заявою[16].

Вірш перекладено українською мовою Маріанною Малиною (2008)[2].

Див. також
Зовнішні відеофайли
Morgan Freeman recites 'Invictus' from memory on Charlie Rose

Примітки
  1. Henley, William Ernest (1888). A book of verses. London: D. Nutt. с. 56–57. OCLC 13897970.
  2. Маріанна Малина (07-12-2008). INVICTUS (Нескорений). Процитовано 27 лютого 2016.
  3. Наприклад: Henley, William Ernest (1891). A book of verses (вид. 3rd). New York: Scribner & Welford. OCLC 1912116.
  4. English professor Marion Hoctor: The meaning of 'Invictus'. CNN. 11 червня 2001. Процитовано 21 червня 2009.
  5. Quiller-Couch, Arthur Thomas (ed.) (1902). The Oxford Book of English Verse, 1250–1900 (вид. 1st (6th impression)). Oxford: Clarendon Press. с. 1019. OCLC 3737413.
  6. Wilson, A.N. (11 червня 2001). World of books. Daily Telegraph. Процитовано 14 грудня 2009.
  7. University of California Press http://www.jstor.org.www2.lib.ku.edu:2048/stable/3817033?seq=1
  8. «Invictus analysis». jreed.eshs
  9. "Biography of William Ernest Henley. Poetry Foundation
  10. «Famous Quotations and Stories». Winston Churchill.org.
  11. Daniels, Eddie (1998) There and back
  12. «Bloodied but unbowed» mirror.co.uk
  13. Sayers, Dorothy (1943). Clouds of Witness. Classic Gems Publishing. с. 28. Процитовано 27 лютого 2016.
  14. Aung San Suu Kyi in BBC Reith Lecture, 2011-06-28
  15. Stockdale, James (1993). Courage Under Fire: Testing Epictetus's Doctrines in a Laboratory of Human Behavior. Hoover Institution, Stanford.
  16. Timothy McVeigh Put to Death for Oklahoma City Bombings. Архів оригіналу за 3 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.