KP Media

«KP Media» (укр. КП-Медія) — один з найстаріших українських медіа-холдингів.[1] Входить до п'ятірки найбільших інтернет-холдингів України з добовою аудиторію 500—600 тис. користувачів. Два найцінніші активи — портал Bigmir.net та Korrespondent.net[2].

KP Media
Тип Приватне підприємство
Галузь Медіа
Засновано 1 вересня 1995
Штаб-квартира Київ
 Україна
Продукція Журнали
вебсайти
kppublications.com

Про компанію

«KP Media» є одним з лідерів медіа-холдингів України. Журнал «Единственная» належав компанії, але був проданий 2001 року швейцарському видавництву.[3]

За даними холдингу, він охоплює 9 % ринку журнальної продукції України і 35 % інтернет-ринку, а також має власну дистриб'юторську мережу.

SputnikMedia

Проєкт SputnikMedia.net — дочірня інтернет-компанія, яка спеціалізується на створенні вебсайтів та підтримки готових проєктів. SputnikDevelopment займається розробкою і супроводом сайтів.

Історія

Кореспондент.net

KP Media заснував у вересні 1995-го[4] американець Джед Санден англ. Jed Sunden,[5] першим виданням була англомовна газета «Kyiv Post».[5]

2006 — компанія розмістила облігації серед групи західноєвропейських інвесторів, плануючи отримати капітал для зміцнення позицій на українському ринку реклами. Компанія планувала збільшити частку на ринках преси та в інтернеті шляхом виведення в регіони існуючих видань: «Афіша Донецьк», «15 хвилин Донецьк», UKRBIZ.Одеса, UKRBIZ.Донецк, «Odessa Business Directory», а також запуску нових проєктів (таких, як «Твій район Позняки», перший номер газети вийшов у березні 2007-го).

KP Media продав Kyiv Post Мухамаду Захуру англ. Mohammad Zahoor 28 липня 2009.[6][7] У березні 2011 Джед Санден продав компанію Петру Порошенку та Українському Медіа Холдингу. Ціна угоди не розголошувалась, але орієнтовно вона склала $20 млн[2]. Порошенко і Борис Ложкін (президент «Українського медіа холдингу») оголосили про покупку KP Media, а Джед Санден мав займати позицію виконавчого директора компанії і відповідати за стратегічний розвиток проєктів компанії та редакційну політику.[8]

29 березня 2011 генеральним директором KP Media призначено Віталія Гордуза.[9] До цього Віталій більше 3-х років очолював інтернет-напрямок в УМХ[2]. У 2003—2006 роках він вже працював у KP Media фінансовим директором. Згодом перейшов на таку ж посаду в Alico AIG Life.

У лютому 2012 року «KP Media» «Український Медіа Холдинг» і «Медіа Група Україна» (входить до групи СКМ українського олігарха Ріната Ахметова) прийняли рішення про об'єднання активів. Була створена компанія «United Online Ventures», що об'єднує портали i.ua, bigmir.net, tochka.net.

Продукти

Видає в Україні

  • російськомовний журнал «Корреспондент»,
  • україномовний журнал-тижневик «Новинар», (вийшло 50 номерів, проєкт закрито)
  • журнал «Афіша»,
  • сайт «Кореспондент.net» (укр. та рос.),
  • фінансовий сайт «Ricardo» (Ricardo.com.ua),
  • жіночий щомісячний журнал «Pink»,
  • щоденну міську газета «15 хвилин» («15 минут»),
  • україномовний жіночий тижневий журнал «Пані»,
  • щомісячний жіночий журнал українською «Вона»,
  • інтернет-портал «bigmir.net»,
  • інформаційно-рекламне видання «Твій район Позняки».,
  • «Kyiv Business Directory» (довідник для ділових людей Києва),
  • «Інтер'єр Магазин» (каталог товарів для дому),
  • «Ідеї Вашого дому» (журнал про ремонт і інтер'єр),
  • Afisha.ua (розваги Києва),
  • Політорг.net (сайт політичної аналітики),
  • Ivona.com.ua (жіночий портал).

Виноски

  1. KP Media: Private Company Information - Bloomberg. www.bloomberg.com. Процитовано 22 березня 2018.
  2. Порошенко разом з УМХ придбали KP Media
  3. KP Media. ЛІГА.Досье. Процитовано 22 березня 2018.
  4. About KP Media Архівовано 11 вересня 2010 у Wayback Machine., KP Media
  5. Kyiv Post founder reflects on 14 years as newspaper's owner, reasons for sale, Kyiv Post (November 19, 2009)
  6. Letter from the publisher, Kyiv Post (November 19, 2009)
  7. Mohammad Zahoor buys Kyiv Post for an estimated $1.1 million, Kyiv Post (July 30, 2009)
  8. KP media. Процитовано 22 березня 2018.
  9. Віталій Гордуз очолив KP Media (оновлено). Watcher (укр.). Процитовано 22 березня 2018.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.