Kobzar’
Kobzar’. Wybir dejakych najkraszczych poezyj Tarasa Szewczenka, najbilszoho ukrajinśkoho poeta, dla tych, szczo znajut’ łysze po polśky czytaty, w soti rokowyny urodyn poeta zładyw i wydaw Wołodymyr Ochrymowycz — ювілейна українська збірка вибраних творів до 100-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка 1914 року. Збірка опублікована латинкою на основі польської абетки під редакцією Володимира Охримовича у Львові в друкарні газети Діло. До збірки увійшла передмова, портрет Шевченка й 18 поетичних творів.
Титульний аркуш видання | |
Автор | Тарас Шевченко |
---|---|
Ілюстрації | TAULIZ S. E |
Країна | Австро-Угорщина |
Мова |
українська (З використанням латинки на основі польської абетки) |
Жанр | поезія |
Місце | Львів |
Укр. видавництво | З друкарні «Діла» |
Видано | 1914 |
Редактор | Володимир Охримович |
Сторінок | 103 |
|
Передумови
Українська інтелігенція Львова розглядала святкування 100-ї річниці 1914 року як національний обов’язок та частину самоосвіти[1]. Представники «Просвіти» та Наукового товариства імені Шевченка прагнули охопити широку громадськість України, зокрема полонізовану спільноту, котра закінчила польські школи та вміла читати лише латиницею[2]. Для цього Володимир Охримович підготував скорочений варіант «Кобзаря» латинкою на основі польської абетки.
Зміст
Збірка друкувалась на якісному папері та була дорожчою у порівняні з іншими посмертними виданнями. У збірці опубліковано вступну статтю Володимир Охримовича «Chto buw Taras Szewczenko». Після вступного слова уміщено портрет Тараса Шевченка за підписом «TAULIZ S. E|C»[3]. Далі йде основна частина вибраної поезії Тараса Шевченка: поема Iwan Pidkowa, Do Osnowianenka, балада Topola, Chustyna, Rozryta mohyła, Zapowit, Dumka syroty (Oj odna ja), Weczir, Dumka (Sonce zachodyt’), Dumka diwczyny (Jakby meni czerewyky), Dumka matery (Oj luli, luli), Dumka (Oj czoho ty poczorniło), Spiwanka (Utoptała steżeczku), Pokynena diwczyna (Na horodi), Nad Dniprowoju sahoju, поеми Najmyczka, Kateryna та Newolnyk[4]. Вартість видання становила 60 галерів[3].
Значення
Укладач збірки Володимир Охримович презентував Тараса Шевченка як соціального й національного поета[1]. Видання сприяло формуванню «Шевченкового культу» та продовжило масовість видання «кобзарів» й «малих кобзарів» у різних формах. Видавець охопив частину полонізованої української спільноти[5].
«Bahato buło i jest’ sławnych pyśmennykiw u naszoho narodu, ta nichto szcze ne zdobuw sobi bilszoji sławy w naszomu pyśmenstwi, jak Szewczenko. Win — nasza sława j hordoszczi, nasz prorok i uczytel! I ne tilky my, Ukrajinci, tak hłyboko szanujemo swoho Kobzarja, a j skriź po wsiomu świtu joho majut’ za odnoho z najsławnijszych poetiw[6]» |
— з передмови «Chto buw Taras Szewczenko» збірки «Kobzar’» |
Примітки
- Голик, 2014, с. 105.
- Голик, 2014, с. 122.
- Сирота, 2014, с. 205.
- Kobzar’, 1914, с. 95.
- Голик (2), 2015, с. 213.
- Kobzar’, 1914, с. 6.
Джерела
- Джерела
- Szewczenko T. Kobzar’. Wybir dejakych najkraszczych poezyj Tarasa Szewczenka, najbilszoho ukrajinśkoho poeta, dla tych, szczo znajut’ łysze po polśky czytaty, w soti rokowyny urodyn poeta zładyw i wydaw Wołodymyr Ochrymowycz'. — U Lwowi 1914 : Z drukarni „Diła“, 1914. — 103 с.
- Наукові статті
- Голик Р. Й. Шевченкова творчість: читання та суспільно-ідеологічні уявлення в Галичині ХІХ–XX ст. // Український історичний журнал. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2014. — Вип. 3. — С. 100-115.
- Голик Р. Й. Творчість Тараса Шевченка у наддніпрянській і галицькій рецепції: спроба порівняння // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність.. — Київ : Інститут історії України НАН України, 2015. — Вип. 25. — С. 203-227.
- Сирота Л. Видання творів Тараса Шевченка і праць про нього у Галичині 1914 р. // Вісник Львівського університету: Серія мистецтво. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2014. — Вип. 15. — С. 202–210.